Пам’ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до тебе спогади  - миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть, війни в якій фашизм ніс Україні довічне рабство або повне знищення нації.

22 червня 1941 року гітлерівські війська віроломно вторглися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев'яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу –  від Баренцевого до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір. Мужньо тримали оборону захисники Брестської фортеці, Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда, Москви та інших міст, воїни військових округів.

Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді...

Невід’ємною складовою цієї справедливої боротьби був український визвольний рух, учасники якого самовіддано боронили свою землю від нацистської навали, реалізовуючи споконвічне прагнення до державної незалежності. Вічна і світла пам’ять усім, хто поліг у битвах із загарбниками, хто загинув від терору окупантів, хто передчасно помер від ран, хвороб і голоду. Вічна слава і шана усім, хто зі зброєю в руках здолав нацизм.

Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем державної служби України. Вірно, чесно та шляхетно служити своєму народові та державі в ім'я її процвітання є вашим почесним обов'язком. Основним завданням нинішнього державного службовця є гнучко реагувати на запити сучасного суспільства, адже саме з цього починається довіра до влади. Державний службовець – це особлива професія, представники якої володіють, з одного боку, широкими повноваженнями, а з іншого – несуть подвійну відповідальність за стан справ у суспільстві. Це нелегка праця, яка потребує самовідданості, бажання служити людям.

З нагоди свята бажаємо вам, шановні колеги, міцного здоров’я, добра, благополуччя, успіхів, терпіння, щирих друзів та творчої наснаги! Нехай подальша праця буде сповнена творчим натхненням, життєвою енергією та впевненістю в завтрашньому дні нашої держави!

Голова районної ради                                                       Іван Шкіндюк

Голова районної державної адміністрації                      Олег Лютий