Морський піхотинець, учасник АТО, поранений під Іловайськом, в останні роки він з дружиною жив у Криворівні. Разом з нею працював в реабілітаційному проекті «Творча криївка» для соціально-психологічної і творчої реабілітації учасників АТО.

Гонтара знайшли 4 серпня у Києво-Святошинському лісі підірваним на гранаті. Йому було 44 роки.

За словами керівника реабілітаційного центру «Бандерівський схрон» Ігоря Чернецького, Гонтар їздив до Києва «шукати гроші для реабілітації учасників АТО» і в останні дні липня з ним втратили зв’язок.

За словами голови Івано-Франківської обласної спілки учасників АТО Андрія Долика, спочатку правоохоронці кваліфікували смерть Гонтара як самогубство, потім розслідування перекваліфікували на статтю 115 частину першу «навмисне вбивство».

Прощання з Валентином Гонтарем відбулося у Києві, Івано-Франківську та Криворівні.

Прощатися із героєм прийшли, керівники району, побратимі, волонтери, та громадськість району.

Після Служби Божої зазвучала пісня-реквієм “Пливе кача по Тисині”, дзвони храму Різдва Пресвятої Богородиці супроводжували тіло бійця до вічного спочинку.

Підчас поховання Валентина Гонтаря присутні заспівали гімн України.