Розгорайся і завше пломеній,

«Письменницька ватра над Черемошем»

Неповторний і чарівний Верховинський край завше притягував до лона Карпатського дивосвіту майстрів красного письменства – Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ольги Кобилянськоої, Василя Стефаника, Марка Черемшину, Гната Хоткевича й багатьох інших корифеїв українського слова.

Керівництво Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України спільно з очільниками Верховинського району – Ярославом Скуматчуком та Іваном Маківничуком, правлінням районного товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка вирішили вдихнути новий струмінь чистого гірського повітря у письменницьку справу на Верховинщині, закосичити літературний плай традиційними щорічними зустрічами майстрів українського красного письменства у горах.

– Торік у Криворівні, у літературно-меморіальному музеї Івана Франка народилася «Письменницька ватра над Черемошем», – відзначив голова оргкомітету Карпатського літфесту, письменник Василь Нагірняк, відкриваючи 25 липня перший день фестивалю в освітянській залі Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступеня. –  Упродовж року письменницька ватра розгоралася новими ідеями, новими творчими задумами – і ось сьогодні яскраво запломеніла над споконвічною предківською гуцульською рікою Черемош літературним фестивалем. Карпатський літфест присвячено200-літтю Тараса Шевченка, 80-річчю створення Національної Спілки письменників України та 65-літтю Орфея української музики та пісні  Володимира Івасюка.

Цьогоріч до столиці Гуцульщини – Верховини на фестиваль творців українського слова завітали поважні гості. Це відомий в Україні письменник, автор більше 10 книжок, український літературний критик, голова Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України Євген Баран. За свою літературну працю Євген Михайлович удостоєний міжнародних літературних премій імені Миколи Гоголя «Тріумф», Богдана-Нестора Лепкого, Григорія Сковороди, а також літературних премій імені Василя Стефаника, Івана Франка, Пантелеймона Куліша, Валер’яна Підмогильного й інших. Наступний гість – голова Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України, член Президії Правління Національної Спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, лауреат Всеукраїнської премії імені Дмитра Яворницького Михайло Косило.

Із Буковинського краю на Верховинщину завітав письменник, журналіст, критик, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені Дмитра Загули, Тараса Мельничука, Ірини Вільде, літературно-мистецьких – імені Івана Нечуя Левицького та Сидора Воробкевича, головний редактор Буковинського журналу, директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Мирослав Лазарук. З-поміж верховинських літераторів одним з найбільш відомих на Прикарпатті є член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецьких премій імені Володимира Сосюри, Марійки Підгірянки, Дмитра Загула, Сидора Воробкевича, Богдана Нестора Лепкого поет Орест Князький.

У фестивалі взяли участь представники творчої інтелігенції краю, керівники та працівники галузі культури, бібліотечних установ, освітяни, просвітяни, делегації підприємств, установ, організацій та громадськість регіону.

З вітальним словом до учасників фестивалю звернувся голова Верховинської районної ради Іван Маківничук, який від щирого серця привітав письменницьке товариство на гостинній гуцульській землі, з якої черпали наснагу та натхнення письменники-корифеї минулого століття та сучасні творці слова. Відомий український поет Іван Драч якось сказав: «Якщо я хоча б один раз за рік не побуваю у Франковій Криворівні, на Верховинщині, то я цей рік прожив дарма». Гуцульщина дарує  письменникам наснагу, бажання творити, народжувати справжні літературні шедеври. Іван Михайлович щиро побажав успіху літфесту, щоб письменницька ватра невдовзі запроменіла на всю Україну, освятилася  новими шедевральними творами українського красного письменства. Щоб слово освячувалося духовним розвоєм української нації.

Голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран констатував, що усі ми переживаємо зараз непрості часи, коли Національна гвардія, військові Збройних Сил України відстоюють незалежність України на сході нашої держави. Водночас

письменництво – це також зброя, і відмовлятися від цієї зброї, відмовлятися від слова, боятися цього слова не є зовсім правильно. Якщо зважити всі «за» і «проти» щодо проведення таких фестивалів саме зараз, то письменник вважає, що літературні фестивалі обов’язково потрібно проводити. Не можна пускати війну в серце – вона й так приходить у наші серця, не запитуючи нас, чи ми хочемо її пускати, чи не хочемо. Ми мусимо це зрозуміти, але наскільки ми можемо зрозуміти, наскільки дається нам можливість захистити  себе, захистити наш національний простір, захистити наших людей і державну незалежність.

         Торік ми розпочали фестиваль із Франкової Криворівні, яка є Українськими Атенами. Там живуть чудові люди, талановиті люди, які люблять свої гори понад усе, люблять книжку, гуцульську співанку, бережуть традиції давніх гуцульських предків, його матеріальну і духовну культуру – і пам’ять та історичні святині великих українських поетів та письменників, які тут були, жили, працювали і залишили яскравий слід в українській літературі. Сьогодні ми продовжуємо їхню творчу справу.

         Євген Баран презентував аудиторії оновлений всеукраїнський літературно-художній і громадсько-політичний журналу «Перевал» обсягом 320 сторінок. Оскільки 2004 рік – рік Тараса Шевченка, то усі матеріали присвячені Кобзареві. Тарасові Шевченкові надана перша скрипка. Він є тим камертоном, який визначає слово українське, дух український, українську перспективу.

Співзасновниками журналу є Івано-Франківська обласна Національна Спілка письменників України та Івано-Франківська обласна рада. Вперше до складу редколегії журналу ввійшов голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук. Надзвичайно цікавими є матеріали Шевченківського лауреата Степана Пушика, а також Володимира Качкана… й інших поетів, письменників, публіцистів.

Євген Баран виголосив перед присутніми вступне слово, яке вміщено у журналі до читачів. Лейтмотивом письменника є такі вислови: Шевченко в серці –  ствердити Україну в серці. Ствердити у серці Шевченка, бо тільки Він – єдиний, хто не зрадив її, не забалакав і не продав.

Голова обласної письменницької організації побажати усім віри, твердості – і ще раз віри. Усі випробування, які звалилися на наші плечі, ми не просто витримаємо –  ми переможемо! І література українська в цій борні, бо зневажати не можна ні словом, ні піснею, ні духом, –  оце та триєдина основа, яка дозволяє нам вірити, що Україна буде наша і ми будемо завжди в Україні. Слава Україні!

Голова Івано-Франківської обласної організації спілки краєзнавців України Михайло Косило щиро подякував і місцевій владі, і організаторам літфесту за запрошення, за участь у такому представницькому літературному форумі. Краєзнавство – це той фундамент, на якому будується наша ноосфера, наша літературна діяльність як найвищий прояв осмислення нашого буття, і тому Спілці краєзнавців престижно брати участь у такому літературному фестивалі.  Спілка краєзнавців працю над тим, щоб повернути народу історичну пам’ять. Пам’ять нашу намагалися привласнити, приховати, згубити. Тридцяті роки – розстріляне краєзнавство. На зорі незалежності України вдалося відродити Всеукраїнську спілку краєзнавців, її обласне відділення. Вдалося також налагодити випуск регіонального науково-методичного альманаху «Краєзнавець Прикарпаття», ініційований раніше як краєзнавчий часопис першим главою Спілки краєзнавців Прикарпаття академіком Володимиром Грабовецьким.

Український письменник Мирослав Лазарук передав щирі вітання Карпатському літфесту від усієї літературної Буковини, де він мешкає і працює. Він привіз чималий творчий доробок з Чернівців: книги, Буковинський журнал й оптимістичне письменницьке слово.

– Учітеся, брати мої, думайте, читайте.. – процитував письменник геніальні Шевченкові слова. –  Чому Тарас так сказав?  Бо людина, яка не читає, ніколи не буде думати. Нічому не вчить і комп’ютерна версія книжки. Духовно ти залишаєшся на тому ж рівні, на якому тебе народила мати.

Мирослав Лазарук презентував читачам та письменницькій аудиторії Буковинський журнал. У рік 200-річчя Кобзаря залишатися осторонь Шевченкових тем – то було би абсолютно абсурдно і неймовірно. Буковинський журнал розпочав висвітлювати Шевченківську тему ще торік. Усі чотири випуски були насичені матеріалами про нашого духовного батька. Березневий випуск журналу присвячено суто Шевченківській тематиці. Матеріали геніальні, матеріали енциклопедичні, вони мають надзвичайно вагому духовну та історичну цінність для сучасника. Письменник також презентував власні книги: «Цісарська дорога» та «Посаг для приречених», які отримали схвальну оцінку критиків та відзначені літературними преміями.

Про літературний процес на Гуцульщині розповів учасникам фестивалю член Спілки письменників України Орест Князький. Він акцентував увагу присутніх на великій кількості українських книг, які чекають на читачів біля освітянської зали, де відбувається літфест. То є найкращі подарунки з автографами авторів, які отримають сьогодні учасники фестивалю. Письменник прочитав читачам свої вірші: «У вінок Тарасові Шевченку» та «Балада про Шевченка».

Опісля учасникам фестивалю продемонстровано літературно-музичну презентацію книги заслуженого журналіста України Василя Нагірняка про українського  композитора Володимира Івасюка «Орфей Собору Нації», яка нещодавно вийшла у світ у чернівецькому видавництві «Друк Арт». Четвертого березня композиторові Володимиру Івасюку виповнилося б 65. Двадцять другого травня – 35 років тому вся Україна ховала свого співця, замордованого кадебіськими нелюдами у Брюховичах, під Львовом.

Книга «Орфей Собору Нації» – це художньо-публіцистичне видання про життя і піснетворчу діяльність буковинського композитора Володимира Івасюка, який подарував світові безцінні шедеври – «Червону руту», «Водограй», «Я піду в далекі гори» і ще понад 100 пісень, 53 інструментальні твори, музику до двох спектаклів. Настав час повертати Україні українську душу Орфея, його пісню, його музику, його струни, бо в них – золото і кришталь духу предків,  солодкі роси кожного новонародженого дня і терпкі сльози вимордуваної зайдами історії.

Своїми українськими піснями, своїм гордим, свободолюбним духом Володимир Івасюка збирав українську націю докупи, до Святого і величного Собору, який освятився Вільною і Незалежною, Самостійною, Соборною Україною. Звідси і назва книги – «Орфей Собору Нації».

Пісні українського Орфея треба слухати, тому книжне слово поєднано із музикою, із піснею, яку виконали учасники музичного гурту «Струни Орфея».

Перший день роботи Карпаського літфесту «Письменницька ватра над Черемошем» завершився. Читачі одразу попрямували до святково уквітчаних вишитими рушниками столів із книгами – й автографи письменників на згадку.

У наступний день фестивалю відбулася жвава дискусія у колі письменницького товариства щодо подальшого поступу української книжки, діяльності видавничих центрів в Україні, розширення мережі книгарень тощо. Учасники фестивалю обговорили й прийняли відповідну Резолюцію, яку подаємо увазі читачів. «

Підсумовуючи роботу фестивалю, голова оргкомітету Василь Нагірняк наголосив, що цьогорічна «Письменницька ватра» ще яскравіше запломеніла над Черемошем, над столицею Гуцульщини –  Верховиною. Він щиро дякував поважному товариству літераторів й усім учасникам фестивалю, при цьому висловив  упевненість, що  письменницька ватра уже не згасне. Вона запалає нарік, можливо саме у цю літню, липневу, пору наступним поважним фестивалем рідного українського слова, бо наше Господнє, Шевченкове слово має жити повік у власній хаті – у  незалежній Україні, а ми усі разом  маємо, нарешті, узятися за руки красно і возвести на предковічній українській землі нову Самостійну, Соборну Українську Україну.

Хай нам у цьому допомагає Господь. Висловлено щире спасибі усім за величезний вияв поваги і любові до рідного українського слова, до культури української і правічного гуцульського народу. Розгорайся і завше пломеній, «Письменницька ватра над Черемошем».

Василь Нагірняк

Голова Верховинського РО товариства

«Просвіта» ім. Т. Шевченка, голова

оргкомітету літературного фестивалю

УХВАЛА

учасників Карпатського літфесту «Письменницька ватра над Черемошем»

З метою популяризації творчості письменників, поетів, літературознавців, розвитку активного літературного процесу на Гуцульщині, виховання молодого покоління Карпатського краю мудрим словом творців української книжки:

1. Вважати Карпатський літфест «Письменницька ватра над Черемошем» регіональним заходом Прикарпаття і проводити його щорічно у столиці Гуцульщини – Верховині та населених пунктах району, пов’язаних з життям і літературною діяльністю майстрів українського слова – письменників, поетів, літературознавців та громадсько-політичних діячів України.

2. Визначити постійно діючий організаційний комітет з проведення фестивалю: Івано-Франківська обласна організація НСП України, Верховинська райдержадміністрація, Верховинська районна рада, Верховинське районне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнський літературно-художній і громадсько-політичний журнал «Перевал», Буковинський журнал, Івано-Франківська обласна організація НСК України.

3. Ввійти з пропозицією до обласної державної адміністрації та обласної ради щодо включення Карпатського літфесту «Письменницька ватра над Черемошем» до переліку культурно-мистецьких заходів області з відповідним фінансуванням на 2015 та наступні роки.

4. Звернутися до обласної державної адміністрації та обласної ради з приводу активізації роботи управління культури та мистецтв ОДА та відповідних служб обласної ради щодо розвитку музейної справи на Верховинщині, зокрема проведення облагородження прилеглої території до Музею-садиби Михайла Грушевського у Криворівні, розширення спектру виставкових експозицій даного музею; наповнення музейними експонатами музею «Хати-гражди гуцульської господарки» у Криворівні; надання фінансової допомоги у проведенні ремонтних робіт приміщення Народного Музею Гуцульського театру Гната Хоткевича у с. Красноїлля, сприяння створенню нових унікальних музейних закладів на Гуцульщині тощо.

5. З метою втілення ідей великого Кобзаря Тараса Шевченка, Каменяра Івана Франка, а також дослухаючись до думки письменників української доби Дмитра Павличка, Івана Драча, керманичів місцевої влади застановити у Франковій Криворівні для письменницького цвіту нації Будинок творчості.

6. Звернутися до голови обласної державної адміністрації Андрія Троценка та голови обласної ради Василя Скрипничука з приводу фінансової підтримки проекту створення Будинку творчості у Криворівні, передбачивши відповідні кошти у Програмі соціально-економічного та культурного розвитку області на 2015 рік або зреалізувавши відповідну Комплексну цільову програму, підготовлену постійною комісію обласної ради з питань національного та духовного розвитку, культури, засобів масової інформації, книговидання і свободи слова.

7. Доручити голові Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України Євгену Барану, відповідальному секретареві Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України, депутату обласної ради Ярославу Ткачівському та голові Верховинського районного Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Василю Нагірняку виступити координаторами виконання Ухвали учасників Карпатського літфесту «Письменницька ватра над Черемошем»

8. Надіслати Ухвалу учасників Карпатсього літературного фестивалю Національній спілці письменників України, Івано-Франківській обласній державній адміністрації, Івано-Франківській обласній раді, Верховинській районній державній адміністрації, Верховинській районній раді та засобам масової інформації.

                                           Ухвалу прийнято 25 липня 2014 року

                                            учасниками Карпатського літфесту

                                           «Письменницька ватра над Черемошем»

                                            у столиці Гуцульщини – Верховині.