У неділю, 16 червня 2013 року, в урочищі Запідок села Верхній Ясенів

відбулося традиційне гуцульське свято «Полонинське літо-2013», організаторами якого виступили Верховинська районна державна адміністрація та Верховинська районна рада.

Початок свята благословив парох Верхнього Ясенова священик Михайло Гергелюк. Тоді з привітальним словом звернувся народний депутат України Василь Гладій: «Я хочу привітати всю верховинську громаду, весь гуцульський люд з проведенням цього прекрасного дійства. Вже стало доброю традицією на початку літа приїжджати у Верховину, щоби поспілкуватися, щоби побачити інших і себе показати. А що може бути важливішим у житті за рідний край, за рідну землю, що може бути важливішим за рідну мову, рідне село, за рідну оселю, що є ціннішим від наших звичаїв, традицій, обрядів? Саме ці речі є для кожного з нас найціннішими. Тому я хочу подякувати вам, що ви пам’ятаєте, хто ми є, якого ми роду, хто були наші діди і прадіди. Хочу подякувати, що зберігаєте свої звичаї, традиції і обряди. Гуцульщина – це найчарівніший куточок України, оспіваний у піснях, легендах, переказах. Тому для мене велика честь представляти ваші інтереси у найвищому законодавчому органі нашої держави. Я хочу запевнити вас, що разом, спільними зусиллями ми обов’язково побудуємо таку Україну, про яку ми мріємо, – українську Україну. І Гуцульщина була, є і залишиться найчарівнішим куточком нашої держави».

Василь Гладій вручив подяки тим ґаздам, котрі заслуговують, щоб сказати про них тепле слово. За багаторічну сумлінну працю в галузі тваринництва та ведення особистого фермерського господарства нагороджено: завідуючі полонинами Менчоли – Василь Філипчук, Щівник – Іван Мойсюк, Радул – Василь Тонюк, Кринта – Іван Семенюк, ватаг полонини Підсиниці – Василь Білак. «Вручаючи ці нагороди, висловлюю свою шану і повагу до всіх вас, -- сказав парламентар і слушно додав: «Шануймо один одного, поважаймо один одного, любімо один одного, і тоді нас будуть шанувати, любити й поважати інші!».

Голова обласної ради Василь Скрипничук теж передав низький поклін і найщиріші вітання від усіх депутатів обласної ради. «Хотілось би, щоби це щорічне свято виходило вже на всеукраїнський рівень не де-факто, як воно зараза є, бо я, обійшовши ваші усі представництва сільських рад, побачив, скільки людей з інших областей приїхало на це свято, то хотілось би, щоб воно вже ставало всеукраїнським, міжобласним, ну, по крайній мірі, щоб воно розширювало свою географію. Бажаючи розвитку цьому святові, я хотів би побажати розвитку кожному із господарів, які спричинилися тяжкою своєю працею до того, що ми можемо організовувати такі свята. Свого часу я мав можливість пішки обходити більшість полонин, які є у Верховинському районі, маю добрих давніх друзів серед людей, котрі організовують цю роботу. Сьогодні нагороду отримував мій старезний і добрий друг Василь Філипчук. В його особі я хотів би подякувати усім тим ґаздам, усім добрим людям, які примножують славу Гуцульщини, які роблять те, що якимось чином відрізняє Гуцульщину від усього іншого світу.

Заступник голови ОДА Василь Брус наголосив на тому, що «цьогорічне свято «Полонинське літо» співпало з великим міжнародним святом «Карпатський редик». «Карпатський редик», якщо повернутися в минуле, був поводом заселення Карпат. «Карпатський редик» об’єднує Україну, Чехію, Словаччину, Румунію і Польщу. Ми разом святкуємо і робимо все для того, щоб життя було кращим на нашій землі. Цей захід гуртує нас на кращі справи і виявляє все нові і нові таланти, збагачує нашу українську мову, нашу культуру. Я хотів би у цей святковий день привітати таку велику делегацію з Республіки Польща, яку очолює другий секретар генерального консульства у Львові пані Жанна Василяк. (До речі, своє мистецтво польський ансамбль «Конякув» демонстрував і в перший день свята «Полонинське літо», і в другий – вже на головній сцені). Я вітаю всіх вас на цій гостинній, щедрій верховинській землі особисто від голови ОДА Михайла Вишиванюка».

«Полонинське літо» -- це унікальний фестиваль, – мовив начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, – бо він має високу мету: оберігати чистоту гір, річок, народних традицій і обрядів цього чудового краю, природою якого і людьми були захоплені Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Станіслав Вінценз та багато інших. Тут вражає висота гір, особливість природи і людей, які живуть у непростих умовах. Тому важливо підтримувати ті промисли, котрі збереглися з прадідів саме тут, у Верховинських Карпатах. Приємно, що на сьогоднішньому святі є наші гості з Польщі, Румунії та інших держав, як Євразії, так і Північної Америки, та гості з різних областей України. Сьогодні важливо говорити не тільки про чистоту гір, а й чистоту мови, про діалект, який потрібно зберігати, бо це є чисте джерело, яке впадає у велику ріку, яка називається Мова. Мова – це ключ до коду нації. …Карпати завжди були відкриті до добрих людей, а до недобрих вони дуже чітко і конкретно теж говорили. Тому, через ці гори, тут ніколи не зупинялися неприятелі, тут і в XIII столітті, і пізніше свій кінець знайшло не одне полчище іноземних військ. Я переконаний, що «Полонинське літо» буде жити, як потужний фестиваль, не лише всеукраїнський, а й міжнародний, бо в цьому краї живе колосально працьовитий і талановитий народ. Слава українській національній культурі!».

Також були привітання і від польських гуралів. Зокрема, гість із Республіки Польща Пьотр Когут сказав: «Дякую, що змогли приїхати до вас у Карпати, бо ми теж походимо з Карпат. Немає ні гуральської, ні гуцульської культури без овець. Вівці є джерелом нашої культури, тому ми повинні про нього дбати та шанувати його. Ця культура була завжди, вона старша, ніж будь-яка держава чи організація. Я теж займаюся вівцями і знаю, що повинна бути дуже вагома причина, аби вівчар зійшов з гори (з полонини). А причиною є те, що ми всі живемо в Карпатах, які є нашим домом. Якщо десь там зверху не уміють домовитися, то ми, вівчарі, прості люди, покажемо, що ми це уміємо зробити. «Карпатський редик», вівці є тільки символом, а передусім є мета поєднати людей гір, людей Карпат, людей, які є вільними. Я дуже дякую всім, хто займається вівчарством у ці складні часи, бо у нас теж складні часи. І декларуємо вам від імені наших друзів з Румунії, Чехії і Словаччини та Польщі, що будемо співпрацювати, спілкуватися, щоб ця культура залишалася такою, як вона є».

Гостей свята вітали співголови організаційного комітету з проведення великого гуцульського народного дійства Василь Гондурак – голова РДА та Ярослав Кікінчук – голова районної ради, котрий, зокрема, сказав: «Душа гуцула буде жити доти, поки він буде бачити, що полонини вкриті овечками. Їх, на превеликий жаль, зараз мало, але ми чуємо, що державні програми, які вже найближчим часом будуть прийняті, сприятимуть тому, щоби наші гори були вкриті овечками й іншою худобою». Спільними грамотами Верховинської РДА та районної ради були нагороджені господарі: Василь Освіцінський із Довгополя, Микола Савчук із Верхнього Ясенова, Андрій Сухарчук із Замагори, Василь Лагодяк із Білоберізки, Марія Том’юк із Зеленого, Іван Медвійчук із Буківця, Марія Маротчак із Красноїлля, Іван Тимчук з Верховини, Михайло Гавриляк із Стебнів, Василь Семенюк із с.Голови, Василь Танасійчук з Устерік, Ганна Марфієвич із Перехресного, Василь Лазорчук із с.Хороцево та Павло Дроняк з Гриняви. Голова районної ради висловив особливу подяку усім головам сільських рад, адже саме вони, територіальні громади, найбільше докладають сил у підготовці до цього свята.

Й справді, кожна сільська садиба була, мов неповторна квітка у вінку, що обрамлював Запідок. Майже з кожної садиби долинали гуцульська музика і співанка, наче змагаючись між собою, а то й – з головною сценою, де, до речі, кожне село теж представляло свої номери художньої самодіяльності. Найталановитіші народні аматорські колективи і виконавці Верховинщини та гості нашого краю додавали куражу «Полонинському літу»: змушували частіше битися кожне серце і швидше рухали кров у жилах. Музичне і пісенне відлуння летіло далеко понад гори з надією через рік знову повернутися на Запідок.