Михайло Сидоржевський:                                                                                              

          «Мусимо дбати не про владу, а про Україну»

     Незважаючи на поствиборні пристрасті та круті віражі можновладців з децентралізації влади в Україні, літературний процес вписує нові яскраві сторінки в нашій історії. Здавалось би, як далеко той літературний Київ від карпатських верховин, від бистроплинного Черемоша та столиці Гуцульщини – Верховини. Але ж – зовсім ні: українське слово об’єднує і Київ. І Донбас, і Чорне море та легендарний край Карпатський та справжніх українських словотворців.

     Яскраве підтвердження тому – Третій районний літературний фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем», який проходив 11 – 12 грудня 2015 року у Верховині. Проведено його в рамках Програми розвитку культури Верховинського району з метою пропагування літературної творчості письменників України, Прикарпаття та Гуцульщини, розвитку української мови, гуцульської говірки, духовності. Почесну ношу організаторів фестивалю взяли на себе Верховинська районна рада, відділ культури і мистецтв районної державної адміністрації, районне Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка спільно Національною Спілкою письменників України та обласною організацією Спілки письменників Івано-Франківщини.

    І ось серця верховинців та поважних гостей зі столиці, обласного центру, сусідніх районів, які заповнили вщерть актову залу Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, наповнює рідна до болю мелодія Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна», який виконують всі присутні. Третій літературний фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем» оголошується відкритим.                         

      Два роки тому у Києві на Майдані вирувала Революція Гідності. З 10-го на 11-те грудня спецназ та внутрішні війська розпочали масову акцію на витіснення мітингувальників із зайнятих ними позицій. На заклик про допомогу до Майдану підтягуються добровольці зі всієї столиці. В результаті народного опору спецназ та внутрішні війська відступають…

     Невмирущу пам’ять всіх героїв України, які загинули у революційні дні на Майдані та в  боях з московським окупантом на Донбасі  учасники літфесту вшановують хвилиною мовчання.

     На зустріч з літераторами прибули творча письменницька інтелігенція краю, депутати районної ради, працівники районної ради, райдержадміністрації, освіти, культури, науки, бібліотечних закладів, музеїв, установ та організацій, громадськість Верховинщини. Люди, які стоять на сторожі українського слова, утвердження української національної ідеї, розвитку культури, духовності, дбають про соціально-економічний поступ району, працюючи в органах місцевого самоврядування.

    До Верховини на літературний фестиваль завітали відомі в Україні, на Прикарпатті та Гуцульщині письменники, поети, літературознавці. Бурхливими оплесками присутні зустрічають голову Національної Спілки письменників України Михайла Сидоржевського, головного редактора газети письменників України «Літературна Україна» Станіслава Бондаренка, відомого в Україні письменника, есеїста, українського літературного критика, голову Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України, заслуженого працівника культури України Євгена Барана, письменника, поета, журналіста, члена Національної Спілки письменників України, головного редактора Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу "Перевал", заслуженого працівника культури України Ярослава Ткачівського, письменника, історика, краєзнавця, члена Національної Спілки письменників України Василя Бабія.

   Перш ніж учасників фестивалю повели у чарівний світ літератури письменники та літературознавці, звучать найщиріші вітання з нагоди Третього районного літературного фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» від імені голови районної ради Івана Шкіндюка та голови райдержадміністрації Олега Лютого з побажаннями плідної праці. Божого благословення усім присутнім на літературному форумі побажав настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП отець Іван Рибарук. Опісля з аудиторією верховинців та гостей краю почали говорити письменники, поети, літературознавці.

    Голова Національної Спілки письменників України, головний редактор «Літературної газети Михайло Сидоржевський щиро привітав від імені Національної Спілки письменників України всіх учасників, гостей літературного свята «Письменницька ватра над Черемошем». Чудова традиція, і, Дай Боже, щоб вона щороку відновлювалась, – підкреслив очільник письменницької Спілки, –  тому що саме подібні заходи, подібні ініціативи, подібні проекти живлять силует поля нашої національної культури, зруйноване, поруйноване, понищене лихоліттями двадцятого та вже й початку двадцять першого століття. Насправді значення культури для розвитку країни у широкому розумінні цілого гуманітарного блоку величезне – це і національна традиція, і мова, і церква, освіта, власне культура, культура видовищ в найширшому аспекті, в найширшому розумінні сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом історії.

     Спочатку було слово, Святе письмо – пам’ятаємо. Саме від культури значною мірою залежить сила, енергетика нації і держави. Саме культура є отим каркасом, який тримає імунну систему національного організму. Згадаємо класичний приклад з історії двадцятого століття. Під час війни британський прем’єр Уїнстон Черчилль, коли йому поставили на стіл бюджет Великобританії, де були в зв’язку з війною повністю урізані видатки на культуру, сказав: «А за що ми будемо воювати, якщо генотип, матриця нації – не в економіці, не в соціальних питаннях, не в шматкові ковбаси, а в культурі. Зникає культура – зникає освіта, мова, традиції, зникає нація, зникає держава. Вороги наші це чудово розуміють. Росія витрачає на інформаційну війну проти України 3, 5 млрд. дол. щороку. В Італії після терактів у Парижі прем’єр-міністр виступив з ініціативою виділити по одному млрд. євро на безпеку і на культуру. Дика Росія, яка хоче знищити Україну, також розуміє значення культури, значення інформаційної політики як однієї з надзвичайно важливих складових культури, гуманітарної політики. Потрібно усвідомити, що зачистка інформаційна зі сторони російського агресора тривала роками, десятиліттями. Ми живемо у двадцять першому столітті  й усвідомлюємо що для масованої пропаганди не потрібно танків, не потрібно гармат, не потрібно стріляти. Для прикладу, кримське населення у переважній своїй більшості вже готове було зустрічати «освободітєлєй, – окупант заходить без жодного пострілу і займає територію, величезний Кримський півострів. При цьому я не кажу про дії влади, наскільки вони були бездарними, злочинно безвідповідальними на той момент. Я кажу про значення культури в життєдіяльності національного суспільного організму.

    Відповідно ми повинні розуміти, – акцентував увагу присутніх Михайло Сидоржевський, –  наскільки важливими є ось такі літературні заходи, які проводяться сьогодні у вас. Це є маленькі струмочки, які сьогодні працюють на Україну, на націю, на нашу державу, тому що саме в культурі, в культурних традиціях нації зберігається те, що нам належить продовжити, а нам належить продовжити майбутнє суверенної України. Національна Спілка письменників України, яку я представляю, намагається максимально долучатися до культурного процесу, ми ініціюємо, підтримуємо подібні заходи. Дуже раді та щасливі, що нас запросили до вас на прекрасну гуцульську землю. Те, що я сьогодні озвучив, сказав, це частинка від нашої великої проблеми, і ви чудово розумієте, що сьогодні відбувається у світі. У вас збережена національна гуцульська культура, традиції, мова, церква. Наша українська церква у вашому західному регіоні – надзвичайно авторитетна і сильна, бо це наша українська церква.

      На завершення відомий поет, публіцист прочитав кілька фрагментів зі своїх творів, зокрема з книги «Пам’ять нашого роду», «Час фарисеїв і героїв». Ми маємо Президента, іншого сьогодні немає, – мусимо його підтримувати. Проте мусимо дбати не про владу, а про Україну. Ось що є кардинальним для мислячих українців, для тих хто розуміє, що насправді відбувається… Слава Україні!

     Письменницьку газету «Літературна Україна» ми читаємо з великим захопленням, черпаючи інформацію про творчий літературний процес в Україні та нові твори. Головний редактор «Літературної України Станіслав Бондаренко розповів про роль української книжки в житті кожного українця. Висловив захоплення нашим краєм, бо його перша книжка «Струмок» написана у Карпатських горах, в місті Яремче. Після прочитав поезії зі щойно написаної книги «Вогонь майданів і магнатів, яку висунуто на здобуття Шевченківської премії.

       Про літературне Прикарпаття на фестивалі розповідали та читали свої твори  голова Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України Євген Баран, головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу "Перевал Ярослав Ткачівський, заступник голови обласної письменницької організації Василь Бабій, який працює в різних жанрах літератури, зокрема, гумору і сатири, новелістики, драматургії, публіцистики, есеїстки.  

   З учасниками літературного фестивалю поспілкувалися і творці літературного слова Верховинщини: Орест Князький – член Спілки письменників України, Василь Зеленчук із Криворівні – своєрідна творча людина, яка пише прозу і поезію гуцульською мовою – мовою незабутніх предків. Власні вірші подарувала аудиторії юна поетеса з Верховини Наталія Грималюк.

      На завершення літературного свята від імені керівництва районної ради та райдержадміністрації висловлено щире спасибі дорогим гостям зі столиці України, Прикарпаття, а також усім верховинцям  за величезний вияв поваги і любові до рідного українського слова, до культури української і правічного гуцульського народу.

     Розгорайся і завше пломеній, «Письменницька ватра над Черемошем» – такий був завершальний акорд першого дня літературного фестивалю.

   Наступний день подарував письменникам зі столиці України та Івано-Франківщини незабутні зустрічі з музейними оберегами краю – «Тіні забутих предків», історико-краєзнавчим музеєм Гуцульщини, літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, хатою-ґраждою Параски Харук, музеєм Михайла Грушевського, музеєм гуцульського побуту, етнографії та гуцульських інструментів Романа Кумлика.

   Вечірня літургія у Криворівнянській Церкві Різдва Пресвятої Богородиці, яку щосуботи проводить настоятель Божого Храму о. Іван Рибарук,  та молитва до Господа благословляли українських творців слова до написання нових книг та зустрічі у наступному році на літературному фестивалі «Письменницька ватра над Черемошем».

Василь Нагірняк

заступник співголови Оргкомітету фестивалю

«Письменницька ватра над Черемошем»