Шістнадцятого вересня відбулося засідання комісії з присудження Верховинської районної літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка.

Голова комісії, голова районної ради Іван Шкіндюк, відкриваючи засідання, сказав, що премія заснована згідно з рішенням районної ради 24 грудня 2015 року на першій сесії ради VІІ демократичного скликання з метою вшанування світлої пам’яті великого патріота і пропагандиста Гуцульщини, голови Всеукраїнського Товариства «Гуцульщина», видавця та упорядника «Гуцульського календаря», члена правління обласної організації Спілки журналістів України, багаторічного редактора районної газети «Верховинські вісті», активного громадського діяча Гуцульського краю Дмитра Михайловича Ватаманюка.

Іван Юрійович підкреслив, що дана премія є найвищою в районі відзнакою в галузі культури щодо збереження та примноження матеріальної і духовної культури гуцулів, історико-культурної скарбниці предків та популяризації автентики Гуцульщини. Премією відзначають народних умільців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, капели музикантів, музичні гурти, колективи художньої самодіяльності, пропагандистів автентичної культури та мистецтва Гуцульщини, авторів книг на гуцульську тематику про історію рідного краю, його видатних людей та легендарних борців за волю України – за вагомий внесок у збереження та примноження матеріальної і духовної культури гуцулів, розвитку духовних оберегів предківського краю.

Розглянувши та обговоривши надіслані поданння-рекомендації на здобуття премії із зазначенням вагомих заслуг кандидатів та мистецьких колективів, районна комісія визначила голосуванням трьох лауреатів премії у трьох номінаціях і прийняла наступні ухвали.

Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Матеріальна культура гуцулів» визначено заслуженого майстра декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини, голову Верховинського районного осередку народних майстрів Верховинщини, члена Косівської регіональної організації Національної Спілки художників України Романа Бортейчука. Премію присуджено за заслуги в розвитку декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини, вагомий внесок у збереження та примноження матеріальної культури гуцулів, за безцінні, унікальні мистецькі вироби з  різьби по дереву, які знаходяться у музеях України та закордону, вагомий вклад з відродження регіонального історико-краєзнавчого музею Гуцульщини у Верховині.

Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Духовна культура гуцулів» визначено гуцульську капелу «Черемош», керівник – Іван Мартищук. Гуцульська капела «Черемош створена у 1982 році музикантом-віртуозом, світлої пам’яті  Романом Кумликом. Цей унікальний мистецький колектив підкорив Україну та закордоння. Капела відновила свою творчу діяльність у 2013 році. Своїм автентичним гуцульським мистецтвом, колоритом запальної, милозвучної та гомінкої музики незабутніх предків  музиканти зачаровували Львів, Київ, Хмельницький та інші міста України. Постійно репрезентують гуцульське мистецтво на Гуцульщини, Прикарпатті, міжнародних гуцульських фестивалях. Премію присуджено колективу за заслуги у розвитку автентичного гуцульського мистецтва Гуцульщини, вагомий внесок у культурно-мистецьку діяльність, збереження і примноження духовної культури гуцулів.

Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Літописання історії Гуцульщини» визначено заслуженого журналіста України, члена Спілки письменників України Василя Нагірняка. Василь Нагірняк  з 1987 по 2004 роки працював на посаді заступника редактора районної газети «Верховинські вісті». З 1990 до 1992 року редагував перший демократичний часопис на Гуцульщині  під назвою «Гомін Карпат», здійснював керівництво просвітянського радіомовлення «Голос Чорногори». Упродовж п’яти років, з 1992 по 1997 роки, був головним редактором Всеукраїнського культурно-мистецького етнографічного журналу «Писанка». Історія, етнос, відродження матеріальної і духовної культури гуцулів, висвітлення діяльності видатних людей, легендарних історичних постатей Верховинського краю, борців за волю України – це були основні, головні теми, які висвітлювалися на сторінках вищеперелічених друкованих видань районного, обласного та всеукраїнського рівня.

Василь Нагірняк сказав своє вагоме слово на журналістській та письменницькій ниві. Він написав і випустив у світ чотири книги, які стали знаковим явищем у літературному, державотворчому та культурно-мистецькому процесі Гуцульщини, Прикарпаття й усієї України. Історія і відомості про культурний розвиток Карпатського краю представлено у книзі  «Стихія води і грому» – у якій постає образ сучасної Гуцульщини. У літературне полотно водяної та громової стихії вплетені глибоко історичні ниті, характерні для волелюбного і нездоланного ніким і ніколи Гуцульського краю.

Василь Нагірняк упорядкував і видав унікальну книгу «Гуцульські співанки» Романа Кумлика», який був неперевершеним музикантом-віртуозом, скрипалем від Бога, гуцульським Паганіні, заснував приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, писав гуцульські співанки, збирав народні пісенні скарби Гуцульщини. Автор упорядкував і видав «Жибївські новелі» самобутнього гуцульського письменника Онуфрія Манчука, які можна поставити врівень із творами класика української новелістики Василя Стефаника.

Премію присуджено за книги,  які розповідають про історію та етнос Гуцульщини: авторську книгу «Стихія води і грому», упорядковані видання «Гуцульські співанки» Романа Кумлика,  «Жибївські новелі» Онуфрія Манчука та за літописання історії Гуцульщини на сторінках редагованих ЗМІ районного, обласного та всеукраїнського рівня.

Голова районної ради Іван Шкіндюк вручить кожному лауреату  літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка почесні відзнаки та грошові премії в розмірі 10 тис. грн. у кожній номінації.