Вже вшосте на теренах Верховинщини проведено літературний фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем». Започатковано його з ініціативи Верховинського районного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та письменників Прикарпаття. Організаторами її проведення виступили окрім просвітян Верховинська районна рада та Верховинська райдержадміністрація, управління культури ОДА та відділ культури РДА.

Першу письменницьку ватру над Черемошем запалили творці слова у знаній на весь світ Франковій Криворівні, яку етнограф і фольклорист Володимир Гнатюк назвав «Українськими Афінами». З тієї благодатної липневої пори 2013 року щороку «Письменницька ватра»  збирає на Верховинській Гуцульщині письменників, поетів та літературознавців із Прикарпаття та всієї України.

Кожна нова зустріч – у липні 2014-го, у грудні 2015-го, у жовтні 2016-го, у липні 2017-го – була неповторною. Торік, зокрема, творці слова запалили благодатну ватру українського письменства високо в горах –  на Писаному камені, який знаходиться на висоті 1222 метри над рівнем моря. На мальовничих скелях, звідки відкривається неймовірної краси панорама гірських хребтів і вершин – від Чорногірського Попівана до величної Говерли – були у свій час і поклонялися могутнім духам гуцульських предків світочі-письменники Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Осип Маковей та інші. Іван Франко писав: «Писаний камінь вернув мені сили й здоров’я. А Довбушеві опришки карбували бартками на Писаному камені народну пам’ять та свої імена…».

Лунали письменницькі твори та поезії і в найвисокогірнішому селі Перехресне, і на прикордонній заставі «Шибени», у Красноїллі, Криворівні, Верховині… Письменники вирішили проводити такі творчі зустрічі безпосередньо у населених пунктах району, зі вчительською інтелігенцією, школярами загальноосвітніх шкіл, культпрацівниками, громадськістю тощо, оскільки живе слово і живе спілкування запам’ятовується назавше.

Цьогоріч «Письменницька ватра» запалала на Білому Черемоші – в загальноосвітніх школах Довгополя (директор Василь Кіцнак), Черемошної *(директор Василь Маротчак), Гриняви (директор Ганна Рубаняк), а після – незабутні зустрічі з жителями Голошино. Літераторів зустрічали з хлібом-сіллю, дарували  пісні, поезії, щирі слова вдячності за приїзд на Гуцульщину, Аудиторія слухачів – творча інтелігенція, працівники освіти, культури, просвітяни, школярі, бібліотечні працівники, науковці тощо.

Українське слово, слово про українську книжку, її роль у творенні незалежної Української держави, літературний процес в Україні, власні творчі доробки, уривки з опублікованих книг, поезії дарували горянам Євген Баран – український літературний критик, літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, голова Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України, заслужений працівник культури України, лауреат багатьох премій в галузі літератури і літературної критики; Ярослав Ткачівський – український поет і прозаїк, поет-пісняр і гуморист, сатирик і журналіст, секретар і член правління Національної Спілки письменників України, головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал», автор близько 40 поетичних та прозових книжок, а також десяти збірників пісень і романсів, лауреат багатьох літературних премій, заслужений працівник культури України; Василь Бабій  – український письменник, краєзнавець, працює в різних жанрах, зокрема, гумору і сатири, новелістики, драматургії, публіцистики, есеїстки.

Неординарною особистістю в науковому та творчому світі є Василь Мойсишин – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри вищої математики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Це феноменальне поєднання високої науки та небуденного мистецтва слова. Василь Михайлович – направду унікальна особистість, що вражає своєю різнобічністю. Це не тільки досвідчений науковець, один з небагатьох, котрому вдалось «сягнути самої вершини Евересту», що в світі науки дорівнює такому досягненню, як власне наукове відкриття, але й голова Івано-Франківського осередку Наукового товариства ім. Шевченка, засновник і головний редактор наукового журналу «Прикарпатський вісник НТШ» та, що захоплює найбільш, поет, ерудованість якого, глибина, небуденність поетичного осягнення світу мов нитки, переплітає збірки поезій. Василь Михайлович, повстаючи на повний зріст у всіх своїх наукових, поетичних, творчих та багатьох інших іпостасях, впевнено розвіює той міф, що вчені позбавлені творчого, латерального мислення, свідченням чого є видані збірки поезій «Тірас» (2000), «Бескид» (2006) та «Коло» (2013).

Верховинщина також багата на творчі особистості. Унікальною автентичної гуцульською мовою зачарував учасників літературного фестивалю поет з Франкової Криворівні, краєзнавець, співавтор книги «Карпати на трьох» Василь Зеленчук. Це також неординарне явище в українській літературі та письменстві Гуцульщини. Василь Іванович читав власні твори гуцульською мовою. Поезії декламувала талановита молода поетеса з Довгополя Любов Шикман. Книги про загадкову Гуцульщину представляв Михайло Магнич.

Головний редактор літературно-мистецького альманаху «Писанка» Василь Нагірняк презентував на «Письменницькій ватрі» відновлене повноколірне видання альманаху, яке подарував для шкільних бібліотек навчальних закладів та педагогічних колективів шкіл.

Цієї днини з нагоди проведення літературного фестивалю усі навчальні заклади, де проходили творчі зустрічі, збагатилися книгами прикарпатських письменників і поетів, новим випуском Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал».  Учительське, просвітянське товариство, працівники культури, бібліотек, школярі гірських шкіл отримали духовну наснагу від спілкування з літераторами  та новий заряд творчої енергії для творення добрих справ для Гуцульщини, Прикарпаття, рідної України.