Взимку 2013-2014 років в Україні відбулася Революція Гідності. Янукович і велика група агентів Кремля із числа військово-політичного керівництва держави втекли до Росії. Скориставшись давно спланованим планом щодо окупації України, Російська Федерація у лютому-березні 2014 року анексувала частину її суверенної території – Кримський півострів. Російське керівництво через агентуру своїх спецслужб також інспірувало низку насильницьких антиукраїнських дій на сході і півдні України під час яких висувалися різноманітні гібридні вимоги для захоплення усієї території України:

перехід до федеративного устрою України;

розділення території України на декілька частин;

входженням до складу Росії тощо.

На початку квітня 2014 року терористичні групи загострили ситуацію і вже 6 квітня захопили будівлю СБУ у Луганську, а наступного дня проголосили фіктивні так звані “Донецьку народну республіку” (“ДНР”) та “Харківську народну республіку” (“ХНР”). Таким чином Росія застосувала проти України типово більшовицький (гібридний) метод війни, коли на окремих теренах певної держави (або навіть поза ними) створюється паралельний зі столичним, нелегальний уряд, що має тісний зв’язок із Кремлем і по суті є його маріонеткою, а дальше – пряме військове вторгнення на територію цієї держави. Саме так свого часу діяв радянський та Путінський режими під час агресії проти Української Народної Республіки, Грузинської Демократичної Республіки, Фінляндії в минулому столітті, а також Грузії, Молдови, Чечні в нинішньому столітті тощо.

В Харкові прихильники “єдіної-нєдєлімої” зазнали нищівної поразки. Українські силові структури перехопили ініціативу і швидко визволили будівлю обласної державної адміністрації, затримавши 65 сепаратистів. Невдовзі сепаратистські дії у Харкові було локалізовано.

Інакше розгорталися події на Донеччині й Луганщині. За активної участі так званих “зелених чоловічків”, а фактично засланих російських диверсантів, було проголошено так звані “Донецьку народну республіку” і “Луганську народну республіку” (“ДНР” і “ЛНР”). 12 квітня 2014 року озброєні й екіпіровані диверсанти захопили будівлі МВС України у Слов’янську і Краматорську. У відповідь, 13 квітня виконуючий обов’язки Президента України – Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов заявив, що для зупинення тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада національної безпеки і оборони України готова розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України. Терористи отримали час до 9.00 ранку 14 квітня, щоб добровільно скласти зброю та залишити захоплені адміністративні будівлі на умовах непокарання за свої дії. Проте вони цього не зробили. 14 квітня 2014 року О. Турчинов підписав Указ № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”. Це був офіційний початок антитерористичної операції на сході України. Зоною АТО було охоплено Донецьку і Луганську області та Ізюмський район Харківської області.

Більша частина зони АТО була визволена від терористів під час наступу Збройних Сил України у квітні-серпні 2014 року, зокрема великі міста Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Красний Лиман. Тим часом терористичні формування так званих “ДНР” і “ЛНР” отримують потужну матеріально-технічну підтримку з боку Росії, а також допомогу живою силою. На тлі загрози блокування українсько-російського кордону українськими силами, російські регулярні війська без оголошення війни розпочали пряму воєнну агресію. Протягом липня-серпня 2014 року вся лінія українських формувань біля кордону (від Луганської області до узбережжя Азовського моря) перебувала під систематичними артилерійськими обстрілами з території Росії. Наприкінці серпня відбулося масштабне вторгнення російських військ на територію України, що призвело до оточення українських частин під Іловайськом. Попри обіцянку надати гуманітарний коридор для виходу з оточення, росіяни і проросійські терористи відкрили шквальний вогонь по нашим військам, які колонами виходили із району Іловайська . Ускладнення обстановки на фронті через агресію російських військ спонукало українське керівництво до укладення Мінського перемир’я 5 вересня 2014 року.

У ніч проти 20 вересня 2014 року учасники контактної групи в Мінську узгодили меморандум про припинення вогню, який передбачав створення 30-кілометрової зони безпеки на Донбасі, в якій сторони не могли розташовувати засоби ураження калібром понад 100 мм, важку техніку, мінно-вибухові інженерні загородження, допускати польоти авіації та іноземних літальних апаратів.

Однак Мінське перемир’я одразу ж після підписання постійно порушувалося проросійськими бойовиками. Так, протягом наступних двох з половиною місяців ворог понад 3 тисячі разів обстріляв позиції українських військ. Остаточний зрив Мінських домовленостей відбувся у січні 2015 року на тлі масштабного наступу бойовиків на Дебальцевський плацдарм і Донецький аеропорт.

12 лютого 2015 року було підписано Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод з метою деескалації збройного конфлікту на сході України. Він передбачав “негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання”. Домовленостями було передбачено, що з нуля годин 15 лютого 2015 року за київським часом, забезпечується відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки (50 – 140 км), а також моніторинг і верифікацію ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем, включаючи супутники, безпілотні літальні апарати та радіолокаційні системи. Однак ці домовленості знову не виконуються  бойовиками і російськими військами на Донбасі.

За даними Міністерства закордонних справ України, станом на 20 лютого 2017 року за весь час конфлікту на сході України загинули 9800 осіб, близько 23 тисяч отримали поранення, майже 1,8 млн. осіб стали вимушеними переселенцями. Росіяни і проросійські терористи захопили 7,2 % території України, де в окупації та нескінченному терорі живуть мільйони громадян України. Непідконтрольною уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км, через яку Росія постійно направляє на територію України нових найманців, зброю та амуніцію.

20 березня 2017 року речник Міністерства оборони України Андрій Лисенко повідомив, що за час війни сотні солдатів і офіцерів Збройних сил України та інших силових структур, які брали участь в АТО нагороджені орденами і медалями. З них 42 удостоєні звання Героя України із врученням ордена “Золота Зірка”.

Завдяки героїзму і самовідданості наших військовослужбовців вдалося зберегти і відстояти незалежність і суверенітет України та зламати плани російського агресора, які полягали у розчленуванні нашої країни на низку державних утворень, створенні так званої “Новоросії” з усіх південних і східних областей, повернення українських територій в орбіту впливу новітньої Російської імперії.

Терористичні квазіутворення “ДНР” і “ЛНР” не отримали офіційного визнання від жодної країни світу, окрім самопроголошеної Південної Осетії, яка так само свого часу була окупована в результаті збройної агресії Росії.

 100 держав світу під час голосування у Генеральній Асамблеї ООН беззастережно підтримали суверенітет і територіальну цілісність України. Кілька десятків країн світу запровадили економічні й політичні санкції проти країни-агресора.

За словами Президента України під час 10-го Київського безпекового форуму “Старі конфлікти та нові динаміки: стратегії для світу, що змінюється”: “…Нині Кремль стає більш агресивним, щоб приховати свою слабкість. Росія змінила свою тактику в Криму та на Донбасі, піднімаючи ставки аж до створення квазі-держав. Вона продовжує дотримуватися абсолютно неконструктивної позиції. Її ключове завдання – дестабілізувати Україну. Вона активізує репресії в Криму, щоб змусити мовчати дисидентів.

Москва продовжує мілітаризацію та грає м’язами, намагаючись відволікти увагу від своїх власних внутрішніх проблем. Вона створює проблеми для своїх власних банків, змушуючи їх приймати “фейкові документи”, що є порушенням міжнародних зобов’язань для запобігання фінансуванню тероризму та організованої злочинності, демонструє, що є агресором, який стає все більш неконтрольованим.

І було б помилкою сподіватися, що агресор продемонструє добру волю. Цей агресор ані схильний до співпраці, ані передбачуваний. Його зобов’язання не є надійними.

Обстріли на Донбасі, вбивства українців, диверсійна діяльність Росії в Україні підтверджують, що кожного дня ситуація погіршується. І це реальність.

Шлях до покращення відносин з Москвою, чи-то Заходу в цілому, чи-то США або ЄС зокрема, пролягає через Київ. І обхідного шляху не існує! Ми маємо це чітко розуміти, замість того, щоб очікувати на добру волю Росії.

Чим більш нерішучими ми є сьогодні, тим більше викликів отримаємо завтра. Маємо обрати проактивний підхід замість того, щоб реагувати на чергові провокаційні кроки Москви.

Ціна агресії має зростати, поки Росія не почне поважати міжнародні правила. Санкції є саме тим інструментом, щоб стримувати Кремль та змінити його поведінку.

Посилення оборонного потенціалу України – рівнозначне зміцненню самого Заходу. Кілька днів тому Україна та Канада підписали Угоду про співпрацю у сфері безпеки, яка визначає рамки, зокрема, для спільного дослідження та виробництва. І це правильний крок у правильному напрямку, у правильний час, у правильному місці.

Надання Україні сучасного обладнання, включаючи радіоелектронні та антирадарні системи, є інвестицією у європейську безпеку, а не лише в українську.

Сьогодні наше протистояння є боротьбою не лише за українську незалежність, але й за майбутнє Вільного Світу.”

ВІЙСЬКОВИЙ КОЛЕДЖ
СЕРЖАНТСЬКОГО СКЛАДУ

Військового інституту телекомунікацій та інформатизації

ОГОЛОШУЄ НАБІР НА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Дні відкритих дверей: 23 квітня, 28 травня 2017 р.
о 10:00 зупинка «Інститут зв’язку» на вході у військову частину

Коледж здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти «молодший бакалавр» для проходження військової служби за контрактом на посадах сержантського та старшинського складу у Збройних Силах України за спеціальностями:

«Комп’ютерні науки та інформаційні технології»;

«Телекомунікації та радіотехніка».

«Комп’ютерні науки та інформаційні технології» — це більш інженерний напрямок, де курсанти вивчають апаратну і елементну базу комп'ютерів, їх архітектуру та будову, комп'ютерні мережі, захист інформації, програмування, бази даних.

«Телекомунікації та радіотехніка» — це напрямок, за яким навчають військовому зв'язку, апаратурі зв'язку, станціям та апаратним зв'язку, які є в Збройних Силах України; також цей напрямок десь на 40% перекликається з першим, отже курсанти матимуть змогу також вивчити будову та принципи роботи комп’ютера, його пристроїв, сучасні комп'ютерні технології, а також програмування.

Термін навчання – 2 роки 6 місяців.

Наші переваги:

1. Навчання,  проживання (у гуртожитку), харчування, обмундирування - безкоштовні, виплачується стипендія; проживання у гуртожитку в блоках з 5 кімнат (2х2-мест., 2х3-мест., 1х5-мест.)

2. Гарантоване  працевлаштування  (проходження  військової служби за контрактом в Збройних Силах України). Випускники нашого коледжу, крім того, матимуть велику перевагу стати на посади молодших командирів, матимуть освіту та відповідну їй вищу заробітну плату, порівняно з рядовими служби за контрактом.

3. Заробітна плата випускників на даний час — близько 7000 грн (в залежності від посади).

4. Військовослужбовці мають змогу отримувати пенсію через 25 років вислуги (термін навчання зараховується).

5. Військовослужбовці мають повний так званий "соціальний пакет": щорічна оплачувана відпустка; безкоштовне лікування; можливість навчання або отримання соціальної відпустки у зв'язку з народженням дитини із збереженням посади; можливість стати на житлову чергу і отримання житла від держави (зараз в Україні навіть стати на чергу буває складно внаслідок відсутності міста роботи), або отримання пільгового безвідсоткового кредиту в рамках програми молодіжного кредитування.

6. На навчання приймаються як юнаки, так і дівчата (дівчатам уточнювати, можливі обмеження в особливий період).

7. В умовах відновлення призову на строкову службу є можливість одночасно отримати базову вищу освіту, пройти військову службу, а також бути працевлаштованим на начальницьких посадах молодшого командного складу.

Повний термін навчання в коледжі зараховується як термін проходження строкової військової служби.

8. У разі ускладнення політичної ситуації в державі, у будь-якому випадку курсанти закінчать навчання (це зафіксовано у контракті на навчання), отримають звання та посаду молодших командирів.

9. Після закінчення навчання випускники коледжу мають можливість продовжити навчання за спорідненими напрямами підготовки у будь-якому ВНЗ України за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та «магістр». Дуже багато наших випускників вже навчаються в Харкові та Києві і одночасно отримують замість стипендії заробітну плату з останнього місця служби.

На навчання у коледжі приймаються громадяни України, які мають повну загальну середню освіту (чоловіки та жінки):

1. 1. цивільна молодь віком від 17 років до 21 року (в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік вступу);
   2. військовослужбовці, резервісти та військовозобов’язані, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, віком до 30 років;

Для конкурсного відбору зараховуються бали сертифіката ЗНО з таких предметів:

1. Українська мова та література (мінімальний бал 100).

2. Математика або фізика, або іноземна мова, або історія України. (100 балів).

На навчання за державним замовленням приймаються особи з повною загальною середньою освітою за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів (на вибір вступника) з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту, балів за особливі успіхи та вагових коефіцієнтів

Усі вступники обов'язково складають такі вступні випробування: психологічне обстеження; оцінка рівня фізичної підготовки; медичний огляд військово-лікарською комісією.

Адреса: 36012, м. Полтава, вул. Зіньківська, 44.

Контактні телефони: (0532) 53-67-13 (комутатор, запитати з’єднання з 3-12-01, 3-12-03);

050 978 84 67, 066 732 03 03, 050 176 00 99, 066 276 02 80

Відео, документи та додаткова інформація для вступу - https://tinyurl.com/kolledge

З повагою

Військовий комісар

Верховинського районного військового комісаріату

майор                                             Р.Т. КОЧМАРСЬКИЙ