З предківською гуцульською гостинністю, запашним караваєм – хлібом-сіллю на вишитому рушнику – зустрічала сонячна Верховинщина столичних кінематографістів – учасників ІV Гуцульського кіномистецького фестивалю «Тіні забутих предків: стежками фільму Анничка» 29 вересня у серці Гуцульщини – Верховині.

Поважні, заслужені люди, творці українського національного кіно: Юрій Гармаш – кінооператор, оператор-постановник близько 50 художніх фільмів, заслужений діяч мистецтв України, автор фотовиставки світлин «Сергій Параджанов. Дотик», яка експонувалася в усіх обласних центрах України та країнах Європи; Владислав Таранюк – письменник, журналіст, кіносценарист, режисер, член Національної Спілки кінематографістів України; Юрій Рудченко – актор більше 50 фільмів, член Національної Спілки кінематографістів України, учасник творчої групи проекту «Золотий гусак» (передача виходила в ефірі 18 років), заслужений артист України; Катерина Шандибіна – кінематографіст, редактор Національної кіностудії ім. Олександра Довженка, яка працювала спільно з режисером фільму «Анничка» Борисом Івченком, Іваном Миколайчуком; Василь Портяк – прозаїк, кінодраматург, сценарист, член Національної Спілки кінематографістів України.

Кінематографістів зі столиці України – міста Києва щиро вітають на Співочому полі голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, голова райдержадміністрації Олег Лютий, заступник начальника управління культури облдержадміністрації Мирослава Корнелюк. Іван Юрійович у своєму виступі наголосив, що відродження славних українських кіномистецьких традицій та популяризації українського національного кіно на верховинських теренах поставлено врівень з розвитком матеріальної і духовної культури Гуцульщини, автентики незабутніх предків.
Після з аудиторії верховинців, запрошених, гостей краю розмовляють кінематографісти, люди, які творили і творять українське національне кіно, рухають його вперед. Надзвичайно цікавими були розповіді кіномитців про творчу працю в кіно з відомими режисерами, операторами, кіноакторами Сергієм Параджановим, Юрієм Іллєнком, Борисом Івченком, Іваном Миколайчуком, Ларисою Кадочніковою, Костянтином Степанковим, Борисом Брондуковим, Любов’ю Румянцевою-Чорновіл, Федором Стригуном та іншими кінознаменитостями.

Кожен виступ кіномитців був обрамлений багатющим колоритом гуцульської народної музики, іскрометних танців, фрагментів постановок Гуцульського театру Гната-Хоткевича з села Красноїлля, традиційного Гуцульського весілля тощо.
Підсумком першого кінофестивального дня стала Ухвала, яку оприлюднив перед присутніми член Оргкомітету фестивалю, заслужений журналіст України Василь Нагірняк. Цього ж дня відбувся показ кінофільму Бориса Івченка «Анничка» та фільмів, знятих на Гуцульщині і про Гуцльщину.
Другий день фестивалю розпочався з відкриття у хаті-музеї фільму «Тіні забутих предків» персональної фотовиставки світлин «Сергій Параджанов. Дотик» кінооператора, члена Спілки кінематографістів України, члена Європейської асоціації кінооператорів, заслуженого діяча мистецтв України Юрія Гармаша. Фотовиставку відкрив сам автор спільно з керівниками району – Іваном Шкіндюком та Олегом Лютим, які разом з екскурсовод хати –музею Галиною Мокан висловили велику вдячність кіно-і-фотомитцю за подаровану унікальну фотовиставку світлин. Надзвичайно цікавою була розповідь Юрія Тимофійовича про незабутні миті праці та спілкування з великим Параджановим. Опісля з нагоди 80-річчя кінооператора, кінорежисера та сценариста Юрія Іллєнка та 75-річчя кіноактора, лауреата Шевченківської премії 1988 року (посмертно) Івана Миколайчука відбулася зустріч «за круглим столом», в ході якої зустрічі в. о. завідувача відділення «Гуцульщина» НДІ українознавства Іван Зеленчук та кінематографісти повели всіх присутніх у дивовижний світ життя та творчого злету подвижників українського кіно.
З музею «Тіні забутих предків», побіч гори Глифа, на якій у далеких 60-х Сергій Параджанов, Іван Миколайчук та Сергій Якутович обговорювали зйомки фільму-шедевру «Тіні забутих предків», дорога верховинського присілка Жаб’євський потік повела учасників Кіномистецького фестивалю до хати Бойчуків-Ласкурійчуків, де кінорежисер Борис Івченко створив у 1968 році надзвичайно прекрасний фільм «Анничка».

Самодіяльні актори-верховинці Іван Шкрібляк, Марійка Маківничук, Наталія Юр’єва представили учасникам кінофестивалю творчий мистецький проект «Анничка запрошує у гуцульський світ романтики кохання, зораний селевими потоками трагізму». Батько Аннички гуцульський ґазда Кметь (Іван Шкрібляк) – все як у фільмі – відчинив дерев’яну браму хати-гражди і запросив тепер уже поважну делегацію кінематографістів та гостей кінофоруму на гуцульське обійстя Івана й Анни Ласкурійчуків, де майже 50 літ тому режисер Борис Івченко знімав фільм «Анничка».
Гості заходять на подвір’я, грає капела троїстої музики мелодію «До зустрічі». Дочка ґазди Кметя Анничка (Марічка Маківничук) зустрічає делегацію і вручає кінооператорові Юрію Гармашу хліб-сіль на вишитому рушнику. Після музиканти настроюють струни – і з подвір’я «Аннички» аж ген високо до карпатських верховин полинула легендарна гуцульська мелодія опришків «Аркан».
А тим часом господарі хати Ганнуся та Іван Ласкурійчуки, Наталія Юр’єва вже запрошують гостей, що заповнили «Анниччине» подвір’я вщерть, до господи, яка дихає гуцульським світом народної вбері, вишивок, унікальних речей побуту та фотоекспозицією спогадів про кінострічку «Анничка». Анничка – Марічка Маківничук – проводить першу екскурсію в уже історичній хаті, яка відтепер стає ще одним унікальним музеєм на Гуцульщині, який гостинно відчиняє двері для відвідувачів – поціновувачів фільму «Анничка», гуцульської культури та автентики.

– Як збираються у Верховині та по гірських селах на забаву, то скрипочка та цимбали звеселяють душу гуцула, а сопілочка-денцівочка й собі виграє та витьохкує і кличе гостей до запальної «Гуцулки», – линуть слова Наталії Юр’євої до учасників кінофестивалю, наколи вони виходять з хати на подвір’я. І кінематографісти, і верховинці-гуцули, і всі гості – гайда до танцю, танцюють запальну «Гуцулку». Набуваймося, веселімося – на своїй землі, у рідних Карпатських горах. Бо ми того варті.
Ґазда Кметь запрошує всіх учасників кінофестивалю на гуцульську гостину, що ґазди-гуцули приготували на смерекових столах біля Анниччиної хати, при цьому гордо промовляє: «А най Господь дарує Вам щастя, здоров’я і многая літа. Єднаймося, гуртуймося і боронімося разом від московської плови, яка ніколи не занапастить ні синії гори, ні широкі степи-простори, Черемоша вічний плин та Батька-Дніпра срібнії води – нашу милу і єдину Вільну, Незалежну, Соборну Україну. Слава Україні!»

За участь в ІV Гуцульському Кіномистецькому фестивалі «Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка», відродження традицій українського національного кіно, пропагування кіномистецької скарбниці фільмів, знятих на Гуцульщині і про Гуцульщину, голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк нагородив кіномитців Юрія Гармаша, Владислава Таранюка, Катерину Шандибіну, Юрія Рудченка та Василя Портяка Подяками районної ради.
Наступний, п’ятий, ювілейний Кіномистецький фестиваль «Тіні забутих предків» відбудеться наступного року і пройде стежками легендарного фільму «Олекса Довбуш».