«Ось Жаб’є, гуцульська столиця.

           Нема, мовляють, села понад Жаб’є…

           Гуцульщина – дивовижний, майже казковий куточок, з густо-зеленими горами, з вічно шумливими гірськими ріками, чистий і свіжий, наче вчора народився.» - з такими словами сьогодні розпочали ведучі своєрідне театралізоване автентичне мистецьке свято «День Гуцульської культури на Львівщині»  у місті Львові на центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку.

У святковому заході взяли участь голова Львівської обласної державної адміністрації  Олег Синютка,  голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, заступник голови Львівської міської ради  Андрій Москаленко, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації  Ігор Пасічняк, голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  Микола Княжицький, народний депутат України Олег Березюк, голова Львівського суспільно-культурного товариства «Гуцульщина»  Василь Коржук, які у  вітальному слові звернулися до представників Гуцульської культури та подякували за ті звичаї і традиції, які передаються з покоління в покоління, за те,  що є люди, які  творять справжню автентичну країну.

Голова районної ради Іван Шкіндюк щиро подякував львівській владі, народним депутатам за фінансову підтримку та сприянняу проведенні театралізованого дійства. За те, що верховинці мають можливість бути на Львівщині, показати свою автентичну культуру і мистецтво. Іван Юрійович привітав львів’ян та гостів міста та побажав гарного свята.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  Микола Княжицький зауважив, що у ці дні ми маємо і сумні і радісні ноти. Сторіччя бою під Крутами ми відзначаємо у нашій державі, і ми повинні пам’ятати наших героїв. Ми повинні пам’ятати тих людей, письменників, творчу інтелігенцію, які об’єднувалися на Гуцульщині, у Криворівні, Жаб’ю, культура яких надихала на творчість.

Микола Леонідович висловив вдячність всім, хто приєднався до організації та створення цього чудового дійства. 

Гуцульська коляда, пісня, співанка, милозвучність троїстої музики, запальні танці, гуцульське весілля, театральне мистецтво, гуцульська убиря, диво-вироби народних умільців – оцей гуцульський світ культури незабутніх предків Гуцульщина подарувала сьогодні львів’янам.

У виставкових палатках-павільйонах діяла святкова виставка-продаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства та інших видів народного мистецтва Гуцульщини – містечко майстрів. Видовищні майстер-класи з виготовлення гуцульського одягу, виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вдягання гуцульської княгині, уміння танцювати «Гуцулку» й  інші.

Верховинці пропонували львів’янам та гостям міста тури вихідного дня з метою активного відпочинку мальовничим Гуцульським краєм та запрошуватимуть у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Рекламні проспекти турів вихідного дня, які пропонують відвідати музейну Верховинщину – музеї Івана Франка, Гната Хоткевича та Гуцульського театру, музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря», музей фільму «Тіні забутих предків» та інші.

У цьому колориті гуцули живуть, спілкуються з горами і довколишнім світом. Бережуть гуцульську культуру, надихають автентикою всю Україну і передать її нащадкам.

Завершився День гуцульської культури виконанням і гуцулів, і львів’ян, і гостей краю пісні-шедевру «Ой, у лузі червона калина».