Сьогодні проведено засідання постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку, інвестицій, будівництва, туризму, екології, лісового, сільського і дорожнього господарства, комунальної власності, розвитку малого та середнього бізнесу. Постійна комісія розглянула підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку району за перший квартал 2018 року та бюджету.  Коміся рекомендувала районній раді підтримати звернення до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. та керівництва області щодо недопущення ліквідації Верховинської філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Верховинський район електромереж» та запросити на наступну сесію представників «Прикарпаттяобленерго», щоб заслухати інформацію про подальше функціонування електромереж на території району. Комісія рекомендувала підтримати звернення щодо внесення змін до Податкового кодексу України в частині зміни рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та звернення щодо розробки та впровадження державної програми підтримки не газифікованих високогірних населених пунктів Верховинського району.

Постійна комісія погодила для розгляду районною радою положення про наглядову раду Верховинського районного лісгоспу та проекти нових статутів Верховинського районного лісгоспу і Верховинського комбінату комунальних підприємств, рекомендувала затвердити грошову оцінку полонин. Комісія запропонувала внести в порядок денний наступної сесії інформацію про перспективи будівництва та ремонту автомобільних доріг на території району і заслухати з цього питання представників служби автомобільних доріг та Івано-Франківської ОДА.

На засіданні постійної комісії заслухано заяви громадян та ряд інших питань, які будуть винесені на розгляд наступного пленарного засідання районної ради.

Всесвітній День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки – це свято покликане популяризувати українську культуру і традиції. Вишита сорочка – один з найбільш древніх українських атрибутів. Ще Геродот стверджував, що одяг скіфів був прикрашений вишивкою, а вони, як відомо, проживали на території сучасної України.

Кожен регіон України – неповторний у своєму виконанні вишиванок. Майстрині у різних місцевостях по різному використовували техніки вишивки, а особлива відмінність полягала саме в орнаментах. В кожній області можна прослідкувати свої, неповторні вишиванки.

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

Гуцульська вишивка – унікальне явище в мистецькій культурі українського народу. Вишивка гуцулів  –  це найпоказовіший вид українського народного мистецтва. Це праобраз сонячної України. Це світло нового, оновленого дня, яке зігріває теплом рідну прабатьківську землю.