Запалюймо у кожній душі зірку Різдва Христового

       Співоче поле, схоже на святкову різдвяну гуцульську оселю, прибрану ліжниками, рушниками, з образом «Тайна вечеря» на центральній стіні, затамувало подих в очікуванні найбажаніших на Різдво гостей – колядників. А вони вже йшли з колідов і плєсом двома колонами, які, зустрівшись біля православної церквиУспіння Пресвятої Богородиці, повернули до Співочого поля, де на них чекали верховинці та гості, які заради цього й приїхали до нас, на Гуцульщину, у Різдвяні свята.

   Кожна колядницька партія, перед якою ішли дівчатка в образі ангеликів і несли таблички, на яких було написано, з якого села чи присілку колядники, зайняла своє почесне місце довкола Співочого поля.

   Ґазда з ґаздинею – ведучі свята Іван Потяк та Галина Маротчак – просять усіх колядників заколядувати спільно одну коляду. Честь березувати випала МихайлуВанджураку – Заслуженому працівникукультури України, березіколядницької партії верховинського присілку Підмаґура, який привітав усіх гостей «Гуцульської коляди» з величними різдвяними святами, подякував колядникам, що не шкодують «ні свого здоров’я, ні дорогого гуцульського вбраня, і пішли по своїх ревірах, колідуючи», за те,що несучи від хати до хати звістку про народження Христа, зберігають давні традиції; і побажав, щоби наступні свята були для українців веселішими.

   Спільний плєс «Сидів Никола у чолі стола», здавалося, що чула кожна верховинська оселя: він, як мовня, відбивався то від одного горба, то від другого.

   Священики: Дмитро Михавків, Юрій Стефлюк, Іван Рибарук, Михайло Гергелюк, Василь Данильчик, Володимир Максим’юк спільною молитвою благословили початок свята. Привітали колядників та громаду Верховинського району голови районної ради Іван Шкіндюк та РДА Олег Лютий. Іван Юрійович побажав, щоб Христос народився у кожному серці, у кожній душі, щоб кожна людина відчувала Божу ласку і Божу благодать, заступництво Матері Божої і присутність Духа Святого. Щоб ніякий ворог не топтав нашу землю. Просив усіх не соромитися гуцульської вбері, одягатися так, як одягалися наші діди і прадіди. Звернувся до працівників культури з проханням змінюватися самим і нести світло людям – займатися просвітницькою діяльністю, до якої вони покликані. Висловив побажання, «щоб наступного року тут було більше телекамер і більше туристів, щоб народ бачив, як живе Гуцульщина. Бережімо ці наші святі передання, живімо цим, запалюймо у кожній душі зірку Різдва Христового. Хай вона світить з Гуцульщини на всю Україну! Хай наповнює усіх мир Господній! Христос Рождається!».