26 січня 2016 року відбулося пленарне засідання другої сесії Верховинської районної ради сьомого демократичного скликання. Сесію розпочато із виконання Державного Гімну України, вшанування хвилиною мовчання Героїв АТО, які загинули в боях з агресором на сході України. Після парох Церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня Іван Рибарук звернувася до присутніх з Господньою молитвою.

Голова районної ради  Іван  Шкіндюк  вручив голові районного осередку громадської організації ветеранів України Петру Пониполяку найвищу нагороду районної ради -  медаль «За заслуги перед територіальною громадою району».

 На сесії розглянуто 17 питаннь, порядку денного, зокрема: про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2015 року «Про районний бюджет на 2016 рік»; про план роботи районної ради сьомого демократичного скликання на 2016 рік; про надання згоди на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення; про надання дозволу відділу освіти райдержадміністрації на звільнення від оплати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах в 2016 році та інші; про розгляд протоколу зборів з підписами жителів села Устеріки з питання скасування рішення Устеріківської сільської ради про приєднання до Білоберізької громади.

Депутати утворили постійну комісію Верховинської районної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на сході України та їх сімей.

Районна рада прийняла рішення про депутатські запити, які будуть направлені до посадових осіб ради, райдержадміністрації, її управлінь і відділів, селищного і сільських голів, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території району.

Голова районної ради Іван Шкіндюк поінформував депутатів про розгляд основних питань порядку денного наступної, третьої, сесії районної ради VII демократичного скликання: про виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку району за 2015 рік; про виконання районного бюджету за 2015 рік; про затвердження переліку об’єктів комунального майна району, які підлягають приватизації у 2016 році; про хід виконання рішення районної ради від 30.12.2011 року «Про районну цільову Програму розвитку культури Верховинського району на 2012-2016 роки». 

Президенту України

Порошенку П.О.

Прем’єр-міністру України

Яценюку А.П.

Голові Верховної Ради України

Гройсману В.Б.

Комітету Верховної Ради України

з питань державного будівництва

та місцевого самоврядування

Народним депутатам України:

Матвієнку А.С., Солов’ю Ю.І.

Довбенку М.В., Шкварилюку В.В.

Дерев’янку Ю.Б., Бабію Ю.Ю.

                                                                    ЗВЕРНЕННЯ

Проведення адміністративно-територіальної реформи, зокрема у найвисокогірнішому в Україні Верховинському районі, викликає стурбованість та справедливе занепокоєння в усіх жителів Гуцульського краю. Заради справедливості мусимо констатувати, що процес об’єднання територіальних громад, яким нав’язливо займався Офіс реформ в Івано-Франківській області та відповідна експертна група, відбувався непрозоро і негласно. До обговорення даного питання залучалася незначна частина сільських жителів, у той час як 70 – 80 відсотків громадян не висловили своєї позиції до цієї вкрай важливої державної справи і не дали згоди на об’єднання територіальних громад.

Нас знову заставляють, силують, неволять до нової децентралізованої кабали, як за радянських часів насильницькими методами заганяли селян до колгоспів, знищували справжнього господаря та нівелювали життєвий рівень населення країни. Тоді діяв тоталітарний комуністичний режим. Що ж відбувається у демократичному суспільстві сьогодні, на 25-му році незалежності Української держави? Чи не виселення економічними методами жителів гірських районів з прадідівської землі?

Так, реформи проводити потрібно. Однак є дуже небезпечною під час проведення децентралізації державної влади та реформування органів місцевого самоврядування тенденція шаблонного підходу до проведення реформаторських процесів у низинних та гірських регіонах України. Вітчизняний і міжнародний досвід проведення подібних заходів свідчить про хибність такого шляху. Зокрема у 1962 році було ліквідовано Верховинський район, однак життя вказало на помилковість такого рішення, і в 1966 році Верховинський район відновлено. Після проведення адміністративної реформи в Польщі відновлено ряд повітів в гірських регіонах незалежно від демографічних та економічних показників розвитку країни.

Верховинський район є виключно специфічним, унікальним за своїм ландшафтом розташування, господарською структурою, етнічною субкультурою та особливо людським потенціалом. Він розташований у  високогірній,   важкодоступній   частині   Карпатських гір,   відмежований  на

півдні державним кордоном з Румунією, з Чернівецькою областю – бурхливою річкою Черемош, а з іншими районами області – крутими гірськими перевалами. Періодично протягом року внаслідок стихійних катаклізмів (повеней, зсувів ґрунту, селевих потоків) район втрачає комунікації і змушений існувати в автономному режимі. Значною проблемою є територіальна розкиданість населених пунктів – до 70 км від районного центру, а також розмежування гірськими хребтами Чорногірського масиву та ріками, які часто виходять з берегів. До сьогодні неможливо встановити автобусне сполучення з окремими населеними пунктами – відсутня транспортна інфраструктура (у високогір’ї дороги відсутні взагалі). То про які  адміністративні послуги чи надання медичної допомоги за 20 хвилин може іти мова у високогірному районі? Смішно і страшно виглядатимуть якісні освітні, культурні послуги, коли внаслідок бездумного об’єднання територіальних громад дитині до школи треба добиратися пішком пів днини, а то й цілий день? Хіба це не знищення гуцульського етносу української нації?

Необхідно взяти до уваги етнічний фактор. Історично склалось так, що Верховина, за влучною оцінкою Івана Франка, визнана Гуцульською столицею. Населення району майже стовідсотково складають корінні гуцули – етнос, який має самобутню матеріальну і духовну культуру, вікову народну традицію, унікальну обрядовість і звичаєве право. Ці унікальні автентичні культурно-мистецькі цінності, як ніде в Україні, а, можливо, і світі, збережені дотепер. В усі періоди історії, з опришківських часів і до Революції Гідності, гуцули показали себе справжніми патріотами, борцями за самостійність України. Символічно, що на Майдані Незалежності активну участь у боротьбі за європейський вибір України брала Гуцульська сотня з Верховинського району. Тому було би несправедливо позбавити гуцулів Гуцульської столиці, вигнати їх з рідної прапрадідівської землі. До речі, цього в усі часи ще не вдавалося зробити нікому, ні одній державі. Не вдасться і тепер. Не змушуйте нас робити кардинальні кроки і відстоювати свою гідність гуцульськими бартками.

Верховинщина має велике природне багатство – ліс (70 відсотків району вкрито лісами, а також безцінні високогірні угіддя – полонини. Екологічно чиста тваринницька і вівчарська продукція – бринза, будз, сир, масло – це наше багатство, яке невдовзі імпортуватимемо на європейські ринки. Враховуючи, що на території районує значні запаси мінеральної сировини – від марганцевої руди до самородного золота, то при умові помірних інвестицій можна значно збільшити надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

Виходячи з вищенаведеного, наголошуємо, що у Верховинському районі історично сформувалася адміністративно-територіальна структура, яка на даний час у цілому задовільняє горян і не потребує радикальних змін. Тому депутати районної ради та громадськість Верховинського краю звертаються до вас з переконливим проханням: проявити властиву Вам державну мудрість, виваженість щодо вирішення життєво важливого для нас, гуцулів, питання – збереження Верховинського району як адміністративно-територіальної одиниці. Маємо глибоку віру, що Ваша державницька позиція та турбота про велике українське дерево не обмине і його маленьку квітучу гілочку – Гуцульщину, чарівний і неповторний Верховинський край.

 

Прийнято на другій сесії Верховинської

районної ради сьомого демократичного

скликання 26 січня 2016 року

 

 

Священнослужителям усіх конфесій

Державним службовцям

Органам місцевого самоврядування

Керівникам та працівникам підприємств,

установ, організацій

Громадсько-політичним об’єднанням

  Жителям району

ЗВЕРНЕННЯ

         У переломний час боротьби добра зі злом, період кардинальних змін у мисленні українців, епоху революційних змін та обрання єдино вірного шляху для української нації – європейського вибору, ми, гуцули, ставши на дорогу розбудови незалежної Української держави, зобов’язані зберегти наш правічний гуцульський етнос, високу культуру мудрих, незабутніх предків і християнську віру, віру у Соборну Українську Церкву.

         Виходячи з вищенаведених гуманістичних істин, ми, депутати районної ради, взиваємо до священнослужителів району усіх конфесій: і словом Господнім, і діями просвітницькими щиро звертайтеся і моліться до Всевишнього – до Господа нашого Ісуса Христа за добру думку і мудрі помисли та виважені дії державних мужів Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, народних депутатів України щодо збереження єдиного і нероздільного нашого Верховинського району, його історичних меж. Бо як пройдеться територіальна реформа та децентралізація державної влади бездумним адміністративним мечем по зелених верховинах рідних Карпатських гір – зникне живий дух гуцулів на верхах, на гірських присілках і полонинах, а Черемош віднесе наше автентичне сьогодення й омріяне щасливе майбутнє дітей і внуків за межі району, на далеку чужину, у безвідь  – і не стане ані краси карпатської на прадідівській землі, ані столиці Гуцульщини на карті України.

         Не даймося! Єднаймося та кріпімося у вірі. Молімося і робімо виважені і мудрі кардинальні кроки задля збереження Верховинського району у рідних горах. Ми звертаємося також до державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ, організацій, громадсько-політичних об’єднань, жителів району: збираймося на народні віча, відстоюймо нашу ідентичність та самобутність, створюймо селищну та сільські територіальні громади, реєструємо Статути громад – і залишаймося повноправними ґаздами у рідних горах, в межах одного-єдиного Верховинського району.

         А щоби наші помисли і дії були єдиними, щоби ми отим заїжджим реформаторам зі столичних кабінетів та Офісів реформ, а також гостям нашого краю,  усьому  світові  та  всім  добрим людям показали,  що  ми  є  великий гуцульський народ, який має і свято береже віковічну народну культуру, безцінні традиції та звичаї, унікальний народний стрій, барвисту народну вберю, – одягаймося у своє рідне, гуцульське – кожухи, сардаки, баршівки, кресані, вишиті сорочки – бо вони наші найдорожчі реліквії, душа гуцула. Це наша гордість і національна ознака Карпатських гір, паспорт громадянина Гуцульщини.

          Збираймося у гуцульський стрій а чи просто вдягаймо гарні вишивані сорочки – і ходімо до церкви у неділю, на християнські свята, на заходи державного календаря, пам’ятні, знаменні чи ювілейні події. Одягаймо гуцульську вберю на Храмові свята селища Верховина та населених пунктів району, на народні віча, урочисті зібрання з нагоди пам’ятних дат в історії Верховинщини, Гуцульщини, Самостійної Соборної України.

         Будьмо патріотами, достойними синами і доньками предків-гуцулів – вдягаймося у своє рідне, батьківське, прадідівське, бо гуцульський стрій –  то є духовні перли славного Гуцульського роду, нашої Матері-Гуцулії. І, як писав наш великий Пророк Тарас Шевченко:

…Свого не цурайтесь:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають…

 

         Ще бракувало, аби нас виселили з рідної гуцульської хати, з батьківської домівки, з праотчого  Верховинського краю. Нізащо! І ніколи!

        Опришки-гуцули здобували волю та боронили зелені верховини бартками. Гуцульський оберіг-бартка є у кожного ґазди і в кожній гуцульській оселі. Як і гуцульська вберя, як і гуцульська співанка, як і притаманна кожному гірському чоловікові воля, свобода та гордий і непохитний, як вічна Говерла, незламний гуцульський дух. Це наші святі обереги, які вбережуть гуцула у рідній гірській стихії і на цей раз, у період розхитування українського суспільства ворогами нації.

         Єднаймося! Гуртуймося докупи – і відстоюймо своє рідне, гуцульське, соборне і вічне – право достойно жити у рідних горах.

Прийнято на другій сесії Верховинської

районної ради сьомого демократичного

скликання  26 січня 2016 року