У 2016 році на території України спостерігалося погіршення епідемічної ситуації щодо захворюваності населення на гострі кишкові інфекції. Зареєстровано 137 спалахів гострих кишкових інфекцій, під час яких постраждало 2762 особи, у тому числі 1277 дітей. Спалахи були зареєстровані практично у всіх областях . Основними причинами їх виникнення були грубі порушення законодавства в об’єктах громадського харчування. Що в цій ситуації турбує найбільше? Мабуть те, що приблизна динаміка збільшення захворювань від харчових отруєнь 10-12 відсотків щорічно. І в першу чергу це неефективна, формальна система контролю за якістю і безпекою харчування, питної води .

Якщо у розвинутих країнах існує багаторівнева система захисту населення від неякісного товару, створюючи тим самим безпеку через контроль якості товару, то на Україні споживач, купуючи продукти в торгівельних підприємствах, на ринку, харчуючись в закладах громадського харчування, постійно ризикує придбати неякісний товар або ж отримати харчове отруєння. Як наслідок не тільки шлунково-кишкові захворювання, а іноді і втрата життя. Згідно офіційних даних, смертність в Україні через випадки харчових отруєнь займає третину всіх зареєстрованих нещасних випадків

Вітчизняний бізнес абсолютно не дбає про якість свого товару, ігноруючи її як критерій. Однією з причин, через яку знижується їх якість - це використання дешевої сировини для виробництва, скорочення технологічних циклів, наплив «фальсифікату» на стадії реалізації продуктів харчування.

Так, безумовно треба сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, який дає в цей нелегкий час засоби для життя тисячам підприємців та їх сім’ям, але при цьому, дбаючи про добробут своїх близьких ,доля вітчизняного споживача у більшості випадків їм байдужа. Розпочинаючи власну справу, забезпечуючи майбутнє своїх дітей, в першу чергу потрібно діяти згідно чинного законодавства. В даному випадку Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», згідно якого відповідальність за якість лежить як на виробниках, так і на реалізаторах товарів.

І основне, дотримуватися загальнолюдських цінностей, не забувати про «закон бумеранга». «Не нашкодь», бо рано чи пізно все вертається назад і тоді людина питає «За що це мені?», не згадавши, що продавши кусок зіпсутої,помитої ковбаси, купленої кимось можливо за останні копійки і споживання якої привело до харчового отруєння, нагадало про себе через певний відрізок часу.

Неконтрольований продаж та реалізація товарів невідомого походження становить загрозу майбутньому нації, адже поняття «якість» ще не перетворилося на загальнонаціональну ідею українського суспільства. Споживачеві залишається надіятись тільки на порядність продавців харчових продуктів, але виходячи з досвіду маю тверде переконання, що для тих , хто ігнорує всі санітарно-гігієнічні норми та правила торгівлі ефективними можуть бути тільки незаплановані перевірки, без попередження власників торгових закладів. Натомість зараз їх проводять планово, заздалегідь про це повідомляючи власників підприємств. Позапланово контролюючими органами розглядаються тільки поодинокі зафіксовані покупцями факти, та і то з запізненням, зазвичай тільки за погодження центральних органів виконавчої влади.

Як змінити ситуацію на краще і що потрібно знати пересічному споживачеві про харчові отруєння В першу чергу те,що запобігти кишковим отруєнням значно легше, ніж їх лікувати. Для цього рекомендую дотримуватися кількох простих, але важливих правил:

1. Оминайте місця стихійної торгівлі, особливо продуктами тваринного походження
2. За найменших сумнівів щодо якості - не купляйте!
3. Уважно вивчайте маркування, перевіряйте термін придатності продуктів. При цьому враховуйте, що вітчизняні виробники зазвичай вказують дату виробництва, а на імпортних товарах зазначається дата кінцевого терміну реалізації.
4. За найменшої підозри якості страв не вживайте їх, особливо не давайте дітям.
5. З осторогою віднесіться до акційних товарів за знижками. Часто буває, що так реалізують про термінований або ж зіпсутий товар.
6. Уникайте купівлі м’ясних, рибних, кондитерських виробів, консерви домашнього приготування, якщо маєте сумнів щодо їх виробництва.

І наостанок, в разі виявлення недоброякісних, фальсифікованих продуктів харчування звертайтеся в управління Держпродспоживслужби у нашому районі, створеному на базі ветлікарні за адресою вул. Гуцульського повстання 35. Там працюють 2 відділи. Відділ безпечності та якості харчових продуктів та ветеринарії і та відділ дотримання санітарного законодавства. Вони покликані вирішувати проблемні питання з якості та безпеки продуктів.

Телефон для довідок:2-14-45.

Вчора, 31 січня 2017 року, голова районної ради Іван Шкіндюк зустрівся з народним депутатом України,  головою депутатської фракції політичної партії  «Народний фронт», співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Румунією Максимом Бурбаком, який обраний по виборчому округу № 204, Чернівецька область.

Зустріч відбулася у селищі Путила на Буковині в приміщенні адмінбудинку районної ради та райдержадміністрації.

Іван Юрійович поінформував народного депутата про діяльність Верховинської районної ради та депутатського корпусу в процесі децентралізації державної влади та реформи місцевого самоврядування. Особливо звернув увагу на проблемні питання, з якими зіткнулися територіальні громади під час об’єднання в ОТГ, зокрема про нехтування права Устеріківської сільської громади та її законного вибору щодо добровільного визначення перебування у складі будь-якої об’єднаної територіальної громади або окремого статусу громади.

Про порушення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розповів народному депутату представник Устеріківської територіальної громади Юрій Цісарук, який зі своїми активістами також взяли участь в обговоренні проблемних питань децентралізації, зокрема про антиконституційні, антизаконні методи об’єднання  сільської громади с. Устерік в Білоберізькій ОТГ.

Народний парламентар Максим Бурбак сказав, що він не вправі втручатися в процес об’єднання територіальних громад, проте може надати допомогу в питанні законного вирішення даного питання, хоча на сьогодні не виписано юридичних інструментів від’єднання громад з ОТГ. 

Голова районної ради Іван Шкіндюк наголосив на специфіці реформування місцевого самоврядування в гірських регіонах, акцентував увагу народного обранця на зовсім інших підходах в реформаторських процесах порівняно з низинними районами. Висловив своє бачення з реформування закладів освіти, охорони здоров’я, місцевого самоврядування тощо. А взагалі Верховинський, як і Путильський та всі інші гірські райони повинні бути збережені як окремі адміністративно-територіальні одиниці під час реформи. Іван Юрійович передав листи-звернення народному депутату щодо внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»  в частині збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку, щодо вирішення конфліктної ситуації в процесі об’єднання Устеріківської громади в ОТГ.

Оскільки Максим Бурбак є співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Румунією, Іван Юрійович звернувся також із листом-звернення з приводу підняття питання на державному рівні щодо  якнайшвидшого проведення з урядом Румунії переговорного процесу та завершення  підписання стратегічно важливої для України міждержавної Угоди про будівництво автодороги через румунсько-український державний кордон й відкриття митного пункту пропуску задля подальшого розвитку співробітництва між Україною та Румунією й поглиблення інтеграційних процесів.