Спільна праця Верховинської районної ради, її Консультативної ради,  голів районних рад Карпатського регіону Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької та Львівської областей, яких об’єднав наполегливою працею над посиленням державних гарантій соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів Карпатський форум народовладдя, увінчалася першим і вагомим успіхом.

Відповідно до частини першої статті 93 Конституції України, частини першої статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів».

Законопроект зареєстровано та оприлюднено 12.05.2017 року за № 6439 на Офіційному порталі Верховної Ради України в розділі «Законотворчість», підрозділ «Законопроекти. Зареєстровані за поточний тиждень» (Надходження законопроектів за період 09.05.2017 – 16.05.2017). Суб’єктом законодавчої ініціативи виступили народні депутати України Княжицький М.Л., Соболєв С.В., Рибак І.П., Величкович М.Р., Лунченко В.В., Довбенко М.В. Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної  Ради  України  буде народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань культури і духовності М.Л. Княжицький.

Це без перебільшення  надзвичайно важлива та суспільно значима подія  для жителів усього Карпатського регіону України. Метою законопроекту є посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, а також покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах.

Ще 1995 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», який закладав державні гарантії соціально-економічного розвитку таких населених пунктів. Однак, на сьогодні окремі норми Закону фактично не мають практичної реалізації.

Разом з тим, життя громадян в гірських населених пунктах суттєво відрізняється від життя на рівнинних територіях країни. У зв’язку з відсутністю транспортної інфраструктури, газифікації та електрифікації багатьох населених пунктів, а також враховуючи високогірність та відсутність промислових потужностей, які б забезпечували робочі місця, такі населені пункти на сьогодні фактично відірвані від іншої частини країни, а населення в своїй більшості вимушене покидати такі населені пункти, шукаючи можливість заробити собі на життя та елементарні побутові потреби.

Гірські населені пункти є унікальними регіонами країни. Карпатський регіон є колискою української культури. Держава повинна вжити максимальних заходів не тільки для збереження такого регіону і його автентичного населення, але і відродити його. Зробити це буде неможливо, якщо проводити технічно по стандарту реформи, не враховуючи географічно-територіальні та інші особливості регіону.

Тому  на   даний   момент   актуально   забезпечити   можливість  доступу громадян до базових адміністративних послуг (медичних та освітніх), сприяти, щоб мережа навчальних та медичних закладів гірських населених пунктах не зменшувалась, вжити заходів для покращення транспортної інфраструктури та ремонту, а в деяких випадках і будівництва, шляхів сполучення, посилити соціальні гарантії для населення. У випадку вжиття таких заходів, Україна може зробити Карпатський регіон привабливий для туристів, розвивати зелений туризм, як це зробили наші сусіди, та залучати іноземні інвестиції, які сприятимуть покращенню економічного  становище як і регіону, так і держави в цілому.

Законопроектом пропонується:

- виокремити в окрему категорію гірські населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря, за умови, що не менш як 50 % сільськогосподарських угідь у межах населеного пункту розташовані на схилах крутизною 20 градусів і більше;

- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України  відповідно до бюджетного законодавства тощо.

- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;

- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів;

         Виконана величезної суспільної ваги колосальна праця. Я в першу чергу хотів би від імені жителів району щиро подякувати народному депутату України Миколі Княжицькому, який взяв на себе титанічну працю і велику відповідальність перед гуцулами відстоювати інтереси горян у Верховній Раді, довести працю над законопроектом до логічного завершення у парламенті.

Висловлюю велике спасибі депутатам районної ради, моїм друзям-колегам з Консультативної ради, які наполегливо і заповзято працювали разом зі мною над підготовкою законопроекту. Я дякую усім головам районних рад Карпатського регіону – Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької та Львівської областей за спільну працю, за організовані та проведені на високому рівні Карпатські форуми народовладдя у Волоці та Великому Березному Закарпатської області.

Я дякую усім народним депутатам - законотворцям, які стали на захист горян Карпатського регіону. Маємо велику надію на підтримку депутатів політичних фракцій і груп у Верховній Раді, народних обранців Карпатського регіону, і з нетерпінням очікуємо обговорення законопроекту у Верховній Раді України.

Іван Шкіндюк

Голова Карпатського форуму народовладдя

Голова Верховинської районної ради

Сьогодні, 16 травня 2017 року, голова районної ради Іван Шкіндюк взяв участь у сесіях Верхньоясенівської  та  Криворівнянської сільських рад.

На порядку денному Верхньоясенівської сільської ради винесено такі  питання: про розроблення містобудівної документації сіл Верхній Ясенів та Рівня; про виділення коштів на співфінансування капітального ремонту дороги Р-62; про уточнення сільського бюджету на 2017 рік та інше.

Голова районної ради Іван Шкіндюк, підтримуючи рішення сільської ради про виготовлення містобудівної документації сіл Верхній Ясенів та Рівня, додав, що генплан потрібен як для місцевих жителів,  так і для розвитку села. І нам потрібно думати і планувати розвиток населених пунктів на перспективу.

Щодо виділення коштів на співфінансування ремонту дороги,  Іван Юрійович констатував, що співфінансування -  це як гарантія для держави, тому громада теж зацікавлена у ремонті тієї ділянки дороги.

Депутати Верхньоясенівської сільської ради проголосували за виділення коштів у розмірі 300 тисяч гривень.

На сесії Криворівнянської сільської ради депутати проголосували за  виділення земельних ділянок усім жителям села Криворівня , які перебували у зоні антитерористичної операції.  На разі їх 9, і кожному з них дісталося по 0.055 га.

Депутати сільських рад були активними, задавали багато питань, а особливо болючим питанням виявилося питання щодо «обє»днання територіальних громад» до яких громади ставляться негативно.  

З цього приводу  Іван Юрійович зазначив , що позиція районної ради незмінна, районна рада не проти об‘єднання, об’єднуватися потрібно, але потрібно створити умови для людей, які б мали змогу жити, газдувати на своїх землях і полонинах, розвивати свій край до кращого майбутнього.  Вибір мають робити самі люди, а не політики. Хто може краще знати проблені питання, як не той хто живе на даній території.

Нам потрібно об’єднуватися і зберегти район. Зберігши район, ми збережемо і молодь,  і населення, і культуру.

Також голова районної ради поінформував присутніх, що законопроект щодо посилення державних гарантій для горян зі змінами і доповненням зареєстровано 12 травня 2017 року у Верховній Раді. На даний закон ми покладаємо великі надії та щиро вдячні Народному депутату Миколі Княжицькому за підтримку.   

Сьогодні проведено   засідання   комісії з  підтримки учасників бойових дій, осіб, які перебувають чи перебували у складі добровольчих формувань, що утворилися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та інших громадян, які залучалися і брали безпосередньо участь в  антитерористичній операції в районах її проведення, воїнів ОУН-УПА та учасників бойових дій на території інших держав, яку провів заступник голови районної ради Іван Маківничук. На засіданні комісії розглянуто заяви громадян Верховинського району учасників АТО. Комісія  вирішила  надати допомоги заявникам.

 

Сьогодні відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення Фестивалю автентичної гуцульської убирі за участю голови районної ради Івана Шкіндюка, голови райдержадміністрації Олега Лютого, відповідальних працівників апарату районної ради та  райдержадміністрації, голови Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитра Стефлюка, сільського голови с. Ільці Василя Джоголюка, керівників та представників громадських організацій району.

Голова районної ради Іван Шкіндюк поінформував присутніх, що ідея показу та популяризації автентичної гуцульської убирі, привернення уваги молоді, школярів, гостей нашого краю зі всієї України та з-за кордону до сакральної гуцульської ноші вже визріла давно, тому що це – неоціненний скарб предків-гуцулів, який ми повинні зберегти і примножувати. Хай цього року наш захід буде мати районний статус, проте, я вірю, що в недалекому майбутньому Фестиваль автентичної гуцульської убирі буде всеукраїнським, а то й вийде далеко за рамки вітчизняного культурного простору.

Голова райдержадміністрації Олег Лютий сказав, що даний Фестиваль підкреслить культурно-мистецьку багатогранність унікальної мистецької скарбниці Гуцульщини. Дуже добре, щоб ми до нашої предківської гуцульської автентики прилучали молоді обличчя, навертали дітей тощо. Їм продовжувати нашу справу, їм розвивати і збагачувати наш Карпатський край  у вимірі нової української доби.

Учасники засідання висловили ряд суттєвих пропозицій щодо проведення Фестивалю: проводити його щорічно в селі Ільцях на Зелені Свята. Організувати покази гуцульської ноші: старовіцької, сучасної, стилізованої; залучати до показу як дорослих, так і дітей. Гуцульську убирю на конкурсний показ представляти з населених пунктів усіх сільських та селищної рад. У день Фестивалю організувати також майстер-класи з виготовлення гуцульських речей, виробів декоративно-ужиткового мистецтва, влаштовувати виставкові покази гуцульських старожитностей, сучасних виробів гуртківців Верховинського центру дитячої та юнацької творчості тощо.

Фестиваль автентичної гуцульської убирі має засяяти барвами гуцульської колористики та української веселки по всіх горах.