Хто найбільше беззахисний та уразливий в будь – якому суспільстві та в будь – який час? 

Діти. І особливо – діти – сироти, діти – інваліди й хворі діти… Їм так потрібні: наш захист, наша доброта, наше милосердя, наша увага. Таким чином спеціалісти Верховинського РЦСССДМ з 30.01.2017р. по 03.02.2017 року здійснювали виїзди до дітей та осіб з обмеженими функціональними можливостями по Верховинському районі, мали можливість поспілкуватися та завдяки благодійній Місії Фріденс – Боте, а саме пастиру Петру прийти до дітей з подарунками. 

А також завдяки волонтерам, що допомогли нести подарунки, змогли дістатися і до віддалених високогірних присілок району. Спілкуючись з ними кожен з нас згадав про свої проблеми і потреби, і зрозумів, що вони далеко не найважливіші у світі. Багато чого можна навчитись від них. Найперше, не впасти духом, не опустити руки, не піддатися депресії та думці, що я нікому не потрібний. А більше того – знайти своє місце у суспільстві, відкрити свої Богом дані таланти та щирих друзів, та уміти цінити життя у всій його красі. 

Кожен з нас зрозумів, що ці діти краще бачать світ і добро у ньому. Вони добрі, відкриті, готові піти на контакт. На сьогоднішній день питання інвалідності людей є дуже актуальним, особливо, якщо воно торкається обмежених фізичних можливостей дітей і молоді. Кожна десята людина у світі – інвалід, багато з них рік у рік живе у чотирьох стінах, не маючи жодної можливості брати участь у суспільному житті. Люди з різних причин стають інвалідами, але це можуть бути і вроджені вади. Аби жити, такій людині потрібно призвичаїтися до свого розумового чи фізичного обмеження, змиритися з цим й існувати так у всій повноті наскільки це тільки можливо. Такі люди часто не зрозумілі здоровим особам суспільства, тому зазвичай від людей з обмеженими можливостями відвертаються. 

Але таким людям, потрібна турбота, піклування, допомога, а особливо їм необхідна дружба, розуміння і спілкування. Ви теж можете здійснити маленький крок у пізнанні світу й навчитися робити добро, почавши просто спілкуватися з людиною з обмеженими можливостями. Хоча й на перший погляд здається, що це тяжко, але згодом стає зрозуміло, що це дуже класно і круто. Вони нічим не відрізняються від нас, їм лише потрібно більше трішечки турботи.

                                                                                                   Верховинський РЦСССДМ