І задзвеніла на всі гори музика великого Маестро

Гуцульська музика – це наше життя.

Музика – це все, без музики

нічого не обходиться.

Музику треба любити.

      Роман Кумлик

Сьогодні, 15 лютого 2016 року, у столиці Гуцульщини – Верховині на свято Стрітення Господнє відбулася презентація книги «Гуцульські співанки» Романа Кумлика, яку упорядкував заслужений журналіст України Василь Нагірняк. До книги увійшли найвідоміші авторські співанки та співанки, зібрані й записані Романом Петровичем на Гуцульщині. Лунали музики від перевалу до перевалу – чути було аж у Косові, як капели гуцульських музикантів вигравали гуцульські мелодії Великого Вчителя, славного Маестро, музиканта-віртуоза Романа Кумлика. Зал був переповнений шанувальниками, друзями, колегами, учнями музиканта, гостями звідусіль,  які любили, люблять і завше пам’ятатимуть чарівника гуцульських струн, незрівнянного артиста, чудового друга та просто хорошу людину.

Учасників презентації привітали та мовили щире слово про Романа Кумлика голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, заступник голови районної ради Іван Маківничук, голова райдержадміністрації Олег Лютий, голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран,  член Національної Спілки письменників України, генеральний директор ОТБ «Галичина» Ольга Бабій, заслужений журналіст України Володимир Безгачнюк, заступник начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Мирослава Корнелюк, Верховинський селищний голова Верховини Василь Мицканюк, голова всеукраїнського товариства Гуцульщина Дмитро Стефлюк, голова Верховинської районної адміністрації 1985-2005 років Петро Пониполяк й інші.

Він і досі горить, як ватра, – у вічному пломені музики. Смичком торкався він небес. Гуцульський віртуоз. Людина музики і світла. Він житиме в душі і серці Гуцульщини та України», –  про гуцульського маестро та його мрію видати книгу гуцульських співанок розповів упорядник книги заслужений Василь Нагірняк.

Голова районної ради Іван Шкіндюк сказав про те, що Роман Петрович зробив вагомий внесок у відродження призабутих співанок, призабутої музики наших пращурів,  гуцульського фольклору, традицій, звичаїв, обрядів. Пам’ять про Маестро Романа Кумлика житиме вічно. Гуцульщина завше пам’ятатиме свого вірного сина як неперевершеного у музичному світі скрипаля, музиканта-віртуоза, який умів майстерно  грати на будь-якому музичному інструменті.

Учасники презентаційного заходу переглянули виставку виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки. Діяла також книжкова виставка.

Заступник голови районної ради Іван Маківничук поділився інформацією з історії життя далекого 2000-го року, коли вперше у Верховинському районі разом з Романом Кумликом приймали та зустрічали гостей нашого краю, туристів – зустрічали  з гуцульською музикою, співанками.

Іван Михайлович розповів, як великий музикант надихнув його на складання гуцульських співанок. Не обійшлося без співанки і цього разу – співану присвячено  Роману Петровичу:

Ми тут усі си зибрали,

В цю святкову днину,

Щоб згадати й прославляти

Велику людину.

Ромко Кумлик нас прославив,

Нашу Верховину,

Свою рідну Гуцульщину,

Всю свою родину.

Талант мав він від природи

Людий веселити.

Файно грати тай співати,

Музикантів вчити

Добре, що дочка Наталя

Скрипочку узєла,

Бо відчула волю тата,

Музей оживила

Збережімо Гуцульщину,

Рідну Україну,

Наші танці та співанки

Мову солов’їну.

«Є люди, які ще за життя стають легендою. Такою людиною-легендою у мистецькому світі був Роман Кумлик – музикант-віртуоз, скрипаль від Бога, Гуцульський Паганіні, який передчасно відійшов у вічний світ Господньої музики 22 січня 2014 року.  Роман Кумлик був Володарем музики гір. А вона для неї була нескінченною повінню мелодії, що заливала Карпати українські, польські, румунські, била частим джерелом з-під Говерли, котилася хвилями Пруту і двох Черемошів, промовляла тисячоліттями, що й досі дрімають під мегатоннами нерозгаданої Богині-матері у Терношорі, ховаються у печерах, недоступних і таємничих. До болю жаль, що не почуємо більше тієї музики. Але яке щастя, що ту музику ми чули…»  –  до аудиторії промовила словами радості та смутку у голосі заслужений журналіст України Ольга Бабій.

Кожен з присутніх у залі подумки згадав Романа Петровича та подякував дорогому Ромкові  за його неперевершену музику, за творчість, за той внесок,  який він вніс для кожного особисто, за ту скрипку, цибали, сопілки…За музику…

Гуцульщина, вічнозелені верховини, родина Романа Петровича, верховинська влада та відділ культури і мистецтв щиро дякують усім шанувальникам віртуозної музики великого Маестро, поціновувачам автентичного гуцульського мелосу з усієї України та закордоння, які прибули на презентацію книги «Гуцульські співанки» Романа Кумлика на зустріч з музикою  Гуцульського Паганіні.